1033-річниця Хрещення Київської Русі-України
День Хрещення Київської Русі-України відзначається в Україні щорічно 28 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Як державне свято вперше встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008-го «Про День хрещення Київської Русі-України». Тож, вітаємо всіх, хто в серці зберіг святу віру в єдиного Бога!
Це свято відзначають у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для українців воно символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави. Це — символ неподільності українського народу і його єдності навколо ідеї сильної держави і віри. Це символ соборності всіх українців і наших земель навколо рідної політичної й духовної столиці — Києва.
На Русі про християнство знали задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Правдивим є факт хрещення княгині Ольги у 958-му. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни є введення цієї релігії, як державної у 988-990 роках.
Причин, які спонукали Володимира Великого хрестити Київську Русь
Це були конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту. На цьому, зокрема, наголошує у своїх творах український вчений і церковний діяч Іван Огієнко.
«Це був князь великого державного розуму, це був розумний та енергійний володар величезної могутньої держави, і вже тому йому постійно доводилося стикатися з представниками різних європейських тодішніх земель. Володимир наочно бачив культурну перевагу Заходу над культурою його держави, хоча б перевагу культури зовнішньої чи матеріальної; можливо, що й різні посли європейських держав, що шукали зближення з могутнім українським князем, самі не раз звертали увагу Володимира на цю вищість європейської культури. Руський князь бачив увесь блиск та пишноту грецьких царів, бачив їхню культуру, яка йому дуже імпонувала. Культурний розвиток власної держави, її добробут настирливо говорили Володимиру про те, що він мусить якнайбільше зблизитися із Заходом, з Європою, мусить пересадити в Україну цю європейську культуру. А найпершим ключем до всього цього було одне – християнство, зміна старої віри на нову, охрещення».
Як хрестили Київську Русь-Україну
Князь Володимир Святославович до 30 років був язичником. Під час свого правління він зрозумів, що релігія з багатобожжям вичерпала себе. Тому Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту. Прийняття християнства на Русі сприяло б розвитку країни і зміцненню зв’язку з європейськими країнами.
Згідно «Повісті минулих літ», до хрещення князя Володимира відбувалося «випробування вір». Він прийняв у себе посланців від ісламу, юдаїзму і християнства. Саме остання релігія найбільше припала йому до вподоби.
Масове хрещення жителів міста відбулося при впадінні річки Почайни в Дніпро. Після Києва православ’я прийняли інші міста Русі. Не всі жителі відразу відмовилися від своїх традицій. Язичницькі звичаї викорінювалися ще кілька століть, а багато з них дожили до наших днів.
Наслідки хрещення
Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи власну. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей
І дійсно-таки, як стверджують історики, християнство справило потужний вплив і на становлення Давньоруської держави. Саме церква, як надрегіональний інститут, підтримувала населення різних земель Русі, виховувала усвідомлення спільної релігійної приналежності та політичного підданства, а отже, під час роздрібненості руських князівств виступала головним фактором консолідації. До того ж, церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів із новими моделями управління, стала головним поширювачем писемної культури. За літопиcoм, початок шкільній (книжній) освіті покладено Володимиром, який одразу після охрещення киян «став у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне». У Києві й інших містах почали влаштовувати школи і книгописні майстерні. Християнізація вплинула на розвиток будівництва, архітектури, малярства. Почалося будівництво православних храмів. Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, розвитку мистецтва (особливо іконографії). Більшістю кам’яних споруд, збудованих у Х–ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. Прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.
В українській історії Володимира вважають одним із засновників і покровителів української державності, а день хрещення Русі символізує спадкоємність тисячолітньої історії нашої держави, соборність усіх українців і всіх українських земель навколо духовної столиці – Києва.
Цікаві факти про хрещення Київської Русі-України
Першою спробою впровадження православ’я було «Фотієво хрещення» в 867 році.
Першим правителем Русі, який прийняв християнство, стала княгиня Ольга – бабуся Володимира Великого.
Кілька країн Європи прийняли хрещення пізніше Київської Русі. Це були Ісландія, Норвегія і Швеція. Остання довго вважалася язичницькою і варварською країною.
До прийняття християнства князь Володимир вів розпусне життя і багато разів одружувався.
Багато православних церков в це свято влаштовують особливі богослужіння і дзвенять в дзвони.
Томос про автокефалію ПЦУ підписали два роки тому
У січні 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію об’єднаної Православної церкви України.
Церемонія підписання Томосу пройшло після спільного молебню Варфоломія і предстоятеля Православної церкви України Епіфанія в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату в Стамбулі. Томос є патріаршою грамотою, що офіційно затверджує канонічний автокефальний статус ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу. Цей документ видається один раз і є основою існування церкви. Він чинний з моменту його підписання.
Як відомо, шлях до незалежної української помісної Церкви був складним і тривалим. Перша спроба була здійснена ще 100 років тому, за часів Гетьманату і Директорії. Але народженню Української церкви завадила більшовицька окупація.
Процес був відновлений з початком Незалежної України, велику роль у цьому відігравав предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет. Проте, багато років Москві вдавалося блокувати цей процес. І лише спроба 2018 року виявилася вдалою: 11 жовтня Синод Вселенського патріархату оголосив, що Російська православна церква втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір’ю України є Константинополь. Окрім того, було визнано недійсною анафему глави УПЦ КП Філарета та предстоятеля УАПЦ Макарія.
15 грудня 2018 року у Софії Київській пройшов Об’єднавчий церковний собор. На ньому духовенство УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та УПЦ Московського патріархату створили єдину помісну Православну церкву України, ухвалили її статут і обрали предстоятеля – митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Процедура надання автокефалії ПЦУ завершилась 6 січня 2019 року – в Патріаршому храмі Святого Георгія відбулося вручення Томоса про автокефалію та божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Надання автокефального статусу Православній Церкві України – подія історичного масштабу. Вона цілком співмірна Актові проголошення незалежності України.
Як святкуватиме Україна у 2021 році
Святкування, як наголошує очільник ПЦУ, митрополит Епіфаній на своїй сторінці у Facebook, будуть проведені на єпархіальному та парафіяльному рівнях з дотриманням відповідних приписів.
Через карантинні обмеження Синод Православної церкви України вирішив не проводити традиційну хресну ходу з нагоди Дня хрещення Русі-України.
