Усе, що треба знати про алергію
Якщо ви коли-небудь відчували свербіж у носі, чхали чи кашляли, реагуючи так на цвітіння рослин, шерсть тварин, пил чи невідомий вам подразник, ймовірно, ви належите до третини населення планети, схильної до алергії.
ВООЗ визнала алергію хворобою XXI століття. Лише за останні три десятиліття її частота зросла у вісім разів. І, на думку фахівців, це ще далеко не пік. Для того, щоби розповісти громадськості більше про це захворювання, 30 травня оголосили Всесвітнім днем боротьби проти алергії.
Гігієна і довкілля
Усе почалося з того, що у 1989 році британський епідеміолог Девід Страчан простежив частоту виникненням алергії у дітей з багатодітних сільських родин та дітей-одинаків з великих міст. Він з’ясував, що у сільських дітей і дітей з багатодітних родин алергії виникають значно рідше. Тож вчений припустив, що на алергію впливає гігієна і довкілля.
Сьогодні ця теорія підтверджена і доводить, що в країнах західного стилю життя кількість хворих сягає майже 50% всього населення. Українська статистика за останні 10 років зросла в декілька разів і тенденція до збільшення спостерігається щороку. Це пояснюється тим, що наша імунна система створена для боротьби з мікробами, але в сучасних умовах життя система не стикається з цими мікроорганізмами, тому починає реагувати на харчі чи пилок рослин.
Чому імунна система не отримує стимулу до розвитку? Перша проблема в їжі, адже продукти з супермаркету мають тривалий термін зберігання, оброблені антибіотиками й пестицидами. Друга – часте і неконтрольоване використання антибіотиків, які знищують мікроорганізми людини. Глобально людство вже нічого не може змінити у темпах зростання хворих з алергією. До речі, в Україні вже зростає третє покоління алергіків. Кожне наступне хворітиме на алергію більше і більше.
Від чого з’являється алергія – чіткої відповіді на це запитання поки що не існує. Питання наразі вивчають, проте велику роль відводять спадковим факторам, але це не визначальний чинник. Важливе значення також має харчування і стан шкіри дитини у перші дні життя, адже саме в дитинстві закладається сенсибілізація, виробляється надмірна чутливість організму до певних видів подразників, які не несуть жодної загрози, відбувається контакт з алергеном. Відповідно, раннє введення алергенів у раціон дитини формує до них толерантність.
Також, якщо з раннього віку дитина контактує із шерстю собак, то має менший ризик алергії, і не лише на собак. Це пов’язане з тим, що собака на шерсті може принести інші алергени, до яких «привчиться» імунітет дитини.
В Україні є свої алергічні подразники
На першому місці – алергія на пилок амброзії та полину. Вона призводить до загострення алергічного риніту, кон’юнктивіту, бронхіальної астми, атопічного дерматиту.
На другому місці серед найчастіших алергічних подразників – дерева, зокрема береза, вільха, дуб, фундук. Навесні їхній пилок може переноситися на відстань у 200-300 км.
До того ж, алергічна реакція не потребує високої концентрації подразника, достатньо декілька зернин пилку, щоб отримати важку реакцію.
Ще одним подразником для українців є лугові трави – тимофіївка та жито.
Харчова алергія в Україні частіше трапляється у дітей і може проявитися вже з першого року життя. Вона виникає на два продукти – білки яєць і коров’яче молоко. Ця алергія може трансформуватися у розвиток атопічного дерматиту або екземи. Таких дітей майже 15%.
Серед тварин, на шерсть яких виникає алергія, на першому місці коти й собаки. Крім того, це може бути шерсть коней чи морської свинки.
Інший вид алергії – на пилові кліщі, які харчуються біологічними продуктами людини й зустрічаються навіть у стерильних операційних.
10% українців мають алергію на плісняві гриби, які живуть під опалим листям дерев. Найпопулярніший з них – Alternaria alternata. Гриби люблять вологу, тому їхній час – це осінь, весна і навіть літній час після дощів. Вони можуть викликати важку форму бронхіальної астми.
Окрім того, українці часто називають алергією те, що нею не є. До прикладу, почервоніння чи свербіж у місці укусу комара чи комахи в народі називають алергією, хоча насправді це місцева реакція на укус комахи. Переважно на укуси комах реагують люди, які мають респіраторну алергію.
Міфи
Зокрема, у народі побутує думка, що усе червоне – це алерген. Фахівці спростовують: це не так. Є певні продукти червоного кольору, які можуть викликати прояви, схожі на алергію, а насправді це псевдоалергія і під час обстеження алергії на них не виявляють. Тут достатньо лише зменшити дозу до мінімальної.
Ще один міф – жінкам, які годують дитину грудьми, потрібно сидіти на дієті та не їсти нічого, що може викликати алергію. Це не так – доведено, що для того, аби в організм дитини потрапило достатньо алергену, щоб викликати алергію, дитина повинна випити в день 100 літрів молока. Алергенів у молоці матері дуже небагато, і вони не здатні викликати алергію. Вони, навпаки, можуть допомогти дитині розвинути стійкість до алергенів.
Те саме стосується введення алергенів у прикорм дитини. Продукти, які традиційно вважаються алергічними, треба вводити у прикорм якомога раніше, додає експерт.
ВВС.
