Історія резервіста, який без досвіду військової служби зміцнював обороноздатність Батьківщини
Сьогодні, 18 травня, ми відзначаємо День резервіста України.
Службу у військовому резерві в Збройних Силах України впроваджено з 2006 року. Вона дозволяє не допустити втрати для Збройних Сил підготовлених військовослужбовців, які звільняються з військової служби і брали безпосередню участь у бойових діях, зберегти накопичений бойовий потенціал підрозділів, після їх звільнення. Укласти контракт на проходження служби в резерві може кожен громадянин України, віком від 18 до 60 років, незалежно від статі. Для чоловіків та жінок, які не мають досвіду військової служби, пропонується спочатку укласти контракт в територіальної обороні, де пройти загальновійськову підготовку. Резервіст, якій уклав контракт на проходження служби в резерві, може бути призваний на навчальні збори, за мобілізацією лише до своєї частини, на свою посаду. До того ж їм надається переважне право отримати вищу посаду, чергові військові звання.
Серед переваг служби у військовому резерві є забезпечення формою та екіпіруванням, фінансове забезпечення та збереження робочого місця на весь період виконання обов’язків служби у військовому резерві.
Крім цього, громадяни, які проходять службу у військовому резерві, не підлягають призову на строкову військову службу.
Сергій Шебеліст у цивільному житті працює викладачем у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка й навчає майбутніх журналістів, а у військовому – резервіст за контрактом одного з підрозділів бригади територіальної оборони Полтавщини і йому доводиться постійно навчатися самому.
Строкову службу в армії я не проходив, оскільки після випуску з університету вступив до аспірантури, по закінченню якої досяг граничного віку для призовників і був зарахований у запас. Але весь час відчував потребу хоч якось бути корисним для Збройних сил України, тому виконання військового обов’язку не уникав – запевняє Сергій Шебеліст.
У 2015 році Сергія викликали до військового комісаріату. Спочатку – для уточнення даних, потім він пройшов військово-лікарську комісію, а невдовзі – вирушив на свої перші навчальні збори. Саме там він склав військову присягу на вірність Українському народові та здобув перші фахові навички з тактичної медицини, вогневої підготовки, інженерної справи й роботи на блокпостах.
Програма навчань була настільки насиченою та інтенсивною, що деякі військовозобов’язані навіть жартували, що такими темпами із трактористів хочуть зробити льотчиків – згадує теперішній професійний резервіст.
У нього за плечима досвід навчальних зборів у складі різних підрозділів: роти охорони військового комісаріату, стрілецького батальйону територіальної оборони, окремої танкової бригади Корпусу резерву та навчального механізованого полку навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України. Там він проходив індивідуальну й колективну підготовку за різноманітними військово-обліковими спеціальностями. Окрім того Сергій постійний учасник заходів «Єдиного стрілецького дня», котрий періодично організовують територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Полтавщини.
Закономірно, що у 2019 році Сергієві запропонували укласти контракт на проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України.
Я взяв час на роздуми і погодився. На моє остаточне рішення найбільше вплинули російська агресія у Керченській протоці й оголошення воєнного стану в частині областей. Крім того я розумів, що підписання контракту на службу в резерві – чи не єдина оптимальна можливість поєднувати цивільну кар’єру та військову підготовку. А підготовка потрібна! Це не невеликий, але хоча б конкретний особистий внесок у підтримку та зміцнення обороноздатності держави. Патріотична мотивація – добре, та вона має бути підкріплена навченістю, бо ще древні мудреці казали, що тренування породжує майстерність», – підсумовує резервіст.
Звісно, сьогодні, 18 травня, ми вітаємо не лише резервіста Сергія Шебеліста. Його історію наведено лише в якості прикладу, як громадянин без досвіду військової служби може долучитися до зміцнення обороноздатності Батьківщини.
За матеріалами Полтавського обласного ТЦК та СП.