ТІ, ЩО ПРИНЕСЛИ В ЖЕРТВУ ЖИТТЯ ЗА ЖИТТЯ

Як відомо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Це найбільше лихо за всю історію ядерної енергетики. У житті українців Чорнобиль є незаживаючою болючою раною. Масштаби трагедії та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. 

Катастрофа світового масштабу

До вибуху на четвертому блоці ЧАЕС привів, як відомо, експеримент, спрямований на здешевлення, зниження собівартості електроенергії станції. Його підготував Донтехенерго – організація, яка ніколи не мала справ з атомними станціями. Завданням було використати електроенергію генератора для власних потреб при виведенні четвертого енергоблока в плановий ремонт. Подібний експеримент на атомних станціях проводився вперше, не був належним чином підготовлений і призвів до вибуху 4-го реактору, який спричинив радіоактивний викид у 50 мільйонів кюрі. Це в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Унаслідок цього вибуху реактор був зруйнований, радіація на станції склала 20-25 мікрорентгенів на секунду, що більш ніж у тисячу разів перевищувало гранично допустимі норми. Ціною неймовірних зусиль пожежників, пожежу вдалося погасити майже через п’ять годин після вибуху. Але це був тільки початок.

Роботи з ліквідації наслідків аварії.

Першочерговою задачею по ліквідації наслідків аварії було здійснення комплексу робіт, спрямованих на припинення викидів радіоактивних речовин.

За допомогою військових вертольотів вогнище аварії закидалося тепловідводними і фільтруючими матеріалами, що дозволило значно скоротити, а потім і ліквідувати викид радіоактивності в навколишнє середовище. Такими матеріалами були різні з’єднання бору, доломіт, свинець, пісок, глина.

Із 27 квітня, по 10 травня, на об’єкт було скинуто близько 5000 тон цих матеріалів. У результаті цього, шахта реактора була покрита сипучою масою, що припинило викид радіоактивних речовин. Також почалася знижуватися температура в кратері блоку, чому сприяла і подача рідкого азоту в простір під шахту реактора. Після цього почали роботи з очищення найбільш забрудненими радіоактивними викидами ділянок території ЧАЕС. А такими виявилися покрівельні покриття 3-го енергоблоку. На них потрапили уламки реакторного палива, шматки графітової кладки та залишки конструкції. Саме тут створювалося радіаційне тло, що не дозволяло приступити до робіт усередині станції, здійснювати заходи щодо поховання 4-го енергоблоку. Велика частина цієї роботи була виконана вручну. Очищали дах в основному військовослужбовці. Незважаючи на те, що їхня робоча зміна тривала від 20 секунд до 1 хвилини, багато хто з них, безсумнівно піддалися впливу радіаційного випромінювання.

Пізніше, влітку 1986 і далі, величезний обсяг робіт виконували залучені військові запасу та вільнонаймані працівники. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і їхали назад. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом».

Ті, що пожертвували життям

Мабуть лише завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. Під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. І на жаль, не всі вийшли з того пекла живими, багатьох не стало згодом. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло 200 пожежників і працівників АЕС. Згалом нараховують від 600 до 800 тисяч осіб, що брали участь у ліквідації.

Понад 70 тисяч стали інвалідами.

Найбільшої поваги гідні ті, що віддали життя за життя. І цей героїчний подвиг, що свого часу, а саме 34 роки тому, здійснили ліквідатори ціною власного життя, заради порятунку майбутнього покоління – повинен закарбуватися та жити вічно у пам’яті українського народу.

Схиляємо голови перед тими, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий обов’язок перед рідною землею і перед рідним народом. А також низький уклін пам’яті тих, хто не дожив до цього дня. Обов’язок кожного з нас – пам’ятати про них.

«БМ»

Примітка

Відповідно до Указу Президента, починаючи з 2006 року, 14 грудня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, зумів зупинити ядерного монстра. Саме ця дата була обрана не випадково, адже саме в цей день, 34 роки тому, відбулася здача в експлуатацію об’єкту «Укриття» – саркофагу, котрий забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС.