Вчора всі у Фейсбук губили 200 грн в АТБ…
Вчора стрічка у Фейсбук “губила” 200 грн в АТБ. Раніше всі масово оновлювали стрічку, «тримаючи палець на цьому дописі». Паралельно вирішували логічні і не дуже задачі з «обов’язковим» перепостом на свою сторінку. І флешмобили «я 10 років тому». А ще перед тим — забороняли FB «використовувати матеріали, тексти і фотографії з моєї сторінки».
А ще ми лайкали дописи про хворих дітей, свято вірячи, що Фейсбук або якась стороння компанія перерахує кошти на їх лікування залежно від кількості лайків і перепостів.
Щодо вчорашнього флешмобу багато хто припустив, що це прихована реклама торгової мережі. Ймовірно, і це теж. Але загалом ці «листи щастя» (хто ще пам’ятає їх з доінтернетних часів?) мають трохи інше призначення.
Рекламники зокрема і маніпулятори загалом давно працюють над завданням максимально точного таргетування реклами. Для цього збираються гігантські обсяги даних про користувачів — їхні зацікавлення, контакти, який вміст вони переглядають, коли, чому віддають перевагу. Всі ці дані аналізуються за сотнями параметрів і потім на їх основі пропонують рекламні оголошення. Від точності такого таргетування залежить ефективність реклами.
Після скандалу з Cambridge Analitics Фейсбук дещо обмежив доступ до інформації про користувачів для рекламодавців. Тож ті почали шукати обхідні шляхи.
Одним із найважливіших чинників, які впливають на те, зреагуєте ви на той чи інший матеріал чи ні, залишається емоційна реакція. І тут постає питання — як з’ясувати, на що користувач зреагує емоційно? Що його зачепить, а що залишить байдужим?
Серед найпростіших методів складання таких баз емоційних реакцій є тести, які раніше заполонювали Фейсбук. «Яка ти шахматна фігура?», «Який ти кіт?», «Який ти український письменник?», «Тільки 2% людей можуть пройти цей тест». І так далі, і тому подібне. Просто перейшовши за посиланням, ви вже надаєте інформацію про те, на що саме вас можна «купити». Вас не цікавлять коти, але хочеться глянути на письменника? — о, то ви вважаєте себе начитаною людиною. Вас зацікавили американські президенти? — ви цікавитеся політикою, і маєте деякі амбіції. Ви повелися на «тільки 2%»? — значить вас можна взяти «на слабо».
А якщо ви ще й скористаєтеся кнопкою «опублікувати результат на моїй сторінці» (а тести побудовані так, щоб вам дуже закортіло похвалитися), то з дуже високою імовірністю ви надасте додатку, який це публікуватиме, доступ до своїх даних, списку друзів і дозвіл робити публікації.
Це звісно спрощена схема, але вона на пальцях показує, #як_це_працює.
Способом збору інформації фактично в обхід соцмережі є флеш-моби і «листи щастя», які дозволяють аналізувати вашу поведінку й емоційну реакцію на основі дописів з однаковим текстом. Якщо дуже спрощено, то заженіть в гугл фразу «тримайте палець на цьому тексті», й отримаєте а) список людей, які не надто критично мислять і схильні до стадного інстинкту, б)список тих, кого зачепило саме це повідомлення. Потім цю інформацію використають як один із чинників в прийнятті рішення, показувати вам ту чи іншу рекламу або маніпулятивний текст, чи ні.
Ми б мабуть, не приділяли стільки уваги цьому, якби йшлося тільки про рекламу. Але ті самі методи використовують й інші маніпулятори. Ми зараз в самому вирі гібридної війни. Методика просування ворожих месиджів нічим не відрізняється від методів рекламників. Завдання те ж — зачепити вас емоційно і «продати» переконання.
Щоб сформувати переконання, потрібний тривалий і правильно сформований інформаційний вплив. І для його формування розробляється стратегія подання інформації для кожної цільової групи. Саме для розподілу цільових груп і формування для них окремих стратегій і використовують такий аналіз.
Комусь треба розповісти про страждання цивільного населення, щоб отримати схвалення подання води в Крим чи розведення військ. Комусь зіграти на загостреному почутті справедливості, щоб відбити охоту йти служити або допомагати армії. Комусь зайдуть історії про «наживаються на війні», і за деякий час правильної інформаційної обробки він прийде до висновку, що «це політики нас посварили». А інформацію, кого і як обробляти, візьмуть з тих самих тестів і флеш-мобів.
Тож озброюйтеся інформацією, дотримуйтеся соціальної дистанції в умовах карантину, а інформаційної гігієни — в соцмережах. Як би пафосно це не звучало, але це питання державної безпеки.
Із соцмережі.
