ВИЗНАЧИЛИ ЕСКІЗ ВЕЛИКОГО ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ

Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України оголосив переможця. Ним став художник Олексій Кохан, співавтор Малого герба. Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Він уточнив, що ескіз переможця містить обов’язкові елементи для великого Державного герба, зокрема: герб Війська Запорізького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб.

Всього, журі отримало 125 робіт. З них до конкурсу допустили 112. Потім пройшло кілька турів голосування, в результаті яких визначили переможця.

Тепер Мінкультури укладе з Олексієм Коханом угоду, якою автор передасть авторські права на ескіз державі. Своєю чергою міністр юстиції Денис Малюська додав, що «далі буде підготовлено технічний опис та юридичні нюанси використання проекту великого Державного герба».

Ці напрацювання передадуть від Кабміну до Верховної Ради. Відтак народні депутати опрацюють і зареєструють відповідний законопроект

Чому виникла потреба великого герба?

28 червня 1996 року ухвалили Конституцію України, яка у статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом Великого Державного герба України. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний герб України.

Згідно з Конституцією, великий герб мав встановлюватися в майбутньому, окремим законом Верховної Ради, з урахуванням малого герба та герба Війська Запорізького.

Як розповів історик Володимир В’ятрович, комуністам дуже не подобався тризуб як націоналістичний символ і вони хотіли щось додати до нього. Щоб їх задовольнити ухвалили закон про герб України, що тризуб — це малий герб. А комуністам пообіцяли, що потім вони зможуть додати і колоски пшениці, і калину.

Тобто, затвердження малого герба було компромісом, необхідним для нормального функціонування держави (друкування паспортів, грошей, акцизних марок).

А в 1996 році ідею про те, що в України має бути ще й великий герб України закріпили Конституцією.

Конкурс на його ескіз організовували вже тричі. Уперше — в 1991 році, ще до проголошення незалежності, коли Радянський Союз вже починав розвалюватись.

Удруге — у 1996-му, коли на ескіз великого герба оголосили конкурс.

Утретє — у 2001 році. Тоді було багато претензій до дизайну великого герба. І навіть з правками його не затвердили.

Учетверте — у 2007-2009-му, за часів прем’єрства Юлії Тимошенко. Тоді Кабінет міністрів України оголосив новий конкурс і навіть затвердив ескіз. Але до голосування в парламенті ескіз так і не дійшов, тому що профільна комісія Верховної Ради його відкинула.

30 вересня 2020 року Кабмін вкотре оголосив проведення конкурсу на найкращий ескіз Великого Державного герба і обрав переможця.   

У нас же є тризуб, навіщо інший?

Чинний варіант герба у вигляді золотого тризуба на синьому щиті було затверджено у 1992 році, через пів року після того, як Україна отримала незалежність. До цього у використанні був герб Української Радянської Соціалістичної Республіки, тобто серп, молот та колоски пшениці.

Але тризуб (який вперше з’явився у Х столітті, за часів Володимира Великого, і який потім використовувала УНР на початку ХХ століття) — це малий герб України, а згідно з чинною Конституцією в Україні має бути ще й великий герб.

Що буде, якщо новий герб затвердять?

Україна нарешті матиме визначені Конституцією державні символи. Зображення герба треба буде замінити у місцях, де використовується національна атрибутика. Тому, хоч пояснювальна записка до постанови й заспокоює, що проект не потребуватиме додаткових бюджетних витрат, насправді це може коштувати доволі дорого.

Також немає гарантій, що це не призведе до нової хвилі публічної незгоди, адже не дарма це питання не можуть вирішити вже майже три десятиліття.

А якщо не затвердять?

Тоді можливі два варіанти розвитку подій. Перший — оголосити новий конкурс. Другий — вкотре перенести питання до «кращих часів» чи віддати новій владі.

Час від часу виникає ще один варіант — щоб нинішній герб — тризуб на синьому щиті — отримав повноправний статус без приставки малий чи великий. Така ідея лунала у 2013-му. Цей варіант навряд чи можливий, адже тут потрібно змінити Конституцію, зокрема її перший розділ, де йдеться про загальні засади української держави. Цей розділ додатково захищений, тобто, окрім голосування в парламенті, зміни до нього необхідно затверджувати референдумом.

А як у світі?

Єдиного правила щодо кількості та навіть наявності гербів у світі немає.

У США, наприклад, є великий та малий герби. Також щось на кшталт великого герба (окрім малого) є в Литві — там він використовується у парламенті.

Ізраїль та сусідня Польща мають по одному гербу. А от у Франції взагалі немає затвердженого герба. Натомість є дизайн, який перебуває в переліку національних символів і використовується в паспортах.

«Базар Медіа в Україні»

Як на великий Державний Герб реагують користувачі соцмереж

Щойно міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко опублікував у своєму Facebook новину про результати конкурсу на кращий ескіз Великого Державного Герба України, під дописом почали з’являтися коментарі та критика істориків, письменників, громадських діячів. Як тільки не обурювалися люди, називаючи герб «жахом», «несмаком», «совком», «соромом для країни».

Зокрема директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав, що “з канонічної точки зору Архангел має бути зверху на корогві, а не тримати щит, а от козак має тримати щит… Не може Архангел стояти під козаком, це явища зовсім різної природи і “різних світів”. “У мене запитали у приваті, де написано, що Архистратига не можна ставити під козаком? Так от, у християнстві є т. зв. “іконографічний канон”, вироблений понад 1000 років назад. Це усталена християнська традиція, яку не варто порушувати. Бо спроби поставити Божественне нижче від людського — це хибний шлях… Якщо вирішили використовувати християнський символ, то треба дотримуватися християнських норм”, — пояснив Сергій Шумило.

Історик, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олексій Алфьоров вважає, що є кілька моментів, які слід виправити:

Додати над щитом корону Володимира Великого — з його монет. Це символ Держави Володимира та аргумент на користь України, як єдиної спадкоємиці його Держави. Водночас і історична подія — з короною від Візантійського імператора він став членом європейських монархій того часу.

Прибрати калину, пшеницю і те все листя. Калина має у українців гірку асоціацію (зокрема, стала й символом Голодомору, гіркої долі, крові). А пшениця — ну, от як перестанемо зерно в Польщі закуповувати чи де там ще, тоді й поговоримо про нашу «житницю Європи».

Архистратига Михаїла зробити кращим — має бути плащ та трохи інакше зображені обладунки.

Козака взяти, або Нарбутівського з герба Української Держави, і це обумовити в описі, як певний етап, або ж з оригіналів гетьманських печаток, бо сам образ козака вийшов не дуже вдало.

Окрім конструктивної критики у соцмережах з’являється шквал негативних коментарів і мемів. Своїми думками діляться як звичайні українці, так і політики, письменники, митці, діячі культури, історики й інші публічні та відомі люди.

Люди не надто зрозуміли вибір журі, вони взялися критикувати і «надто сумного лева» на зображенні, і «білі шкарпетки» архангела, і його меч (що нібито нагадує меч Люцифера), і навіть те, що той «топчеться по національному стягу». Не сподобалися людям і «нафарбовані кігті лева», і сам вигляд ескізу загалом.

Ось деякі із коментарів:

«Я б на великий герб ще таке добавив. Щоб у архангела з рота нібито вилазять букви: «З новим годом!». А козак згори: «З Різдвом, будьте здорові!». А лев і собі: «Христос воскрес!»…

І по низу пустить якусь красіву ярку лєнту, і на ній написать: «Унадився журавель до бабиних конопель»…

Герб должен создавать позитивне настроєніє, святкове.

А так, – нормально. Єдине зауваження в мене до галицького Лева. Він чогось виглядить таким розстроєним, ніби в нього щойно балалайку відібрали…»

«А чого великий герб виглядає як принт на футболці за 150грн десь на львівському вернісажі?»