ПІСНЯ – ЦЕ МАЛЕНЬКЕ ЖИТТЯ, А МУЗИКА – ЦЕ ШЛЯХ ДО СЕРЦЯ СЛУХАЧА
Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва відзначають 9 листопада.
Наше місто безперечно багате талановитими співаками, музикантами, танцівниками, художниками, поетами. Наші аматорські музичні та танцювальні колективи брали участь у різних конкурсах та концертах не тільки в Україні, але й поза її межами.
На сторінках тижневика ми писали майже про всіх. Проте є у Гадячі аматорський вокально-інструментальний ансамбль, відносно молодий, але вже відомий своєю творчістю і який лишався поза увагою нашого видання. Це гурт ВІА «ВІНТАЖ». Хоча до певного часу він мав назву – «Халабуда».
Нині до складу гурту входить 5 осіб: Андрій Шиян (соло-гітара), Олег Йотка (гітара), Віктор Корнєв (бас-гітара), Руслан Кокошвілі (соло-гітара) та Зореслава Кокошвілі (солістка), але співають майже всі. Віктор Посенко та Олександр Гринь підтримують колектив та часто долучаються до виступів додаючи неповторності і оригінальності.
Початок музичного шляху
Ідея створення гурту належить Андрію Шияну та Олегу Йотці. В свій час, а саме в 2017 році, вони вирішили створити щось своє, нове та незвичне, що відобразило б їх любов до музики та пісні.
Не зважаючи, на те що гурт ще молодий – кожен учасник має певний музичний досвід і життєвий шлях: «Ми відчуваємо потребу дарувати свої емоції та позитивний заряд людям, працювати, розвиватись».
Створення пісні
Колектив виконує авторські пісні і кавери на вже відомі композиції.
На питання щодо жанрової стилістики гурту відповідають просто: «Ми намагаємось не бути одножанровими, тому у нашому арсеналі присутні рокові композиції, поп-музика, естрадні та народні пісні».
Музиканти з задоволенням розповіли про створення своїх пісень та музики. Як говорить солістка гурту: «Хтось із нас приносить ідею і ми працюємо над втіленням її в життя. Написанням авторських пісень у нас займаються Андрій та Олег. Іноді ми навіть створюємо кавери на наші власні пісні, переспівуючи їх в іншому форматі».
Олег Йотка, гітарист гурту, також додав: «Ми співаємо пісні, які були популярними у 80-х та 90-х роках, але з часом їх забули. До прикладу, це композиції гуртів «Ялла», «Аліса», а нещодавно створили кавер на пісню Бориса Барського. Також деякі композиції іноземних виконавців ми переспівали на українській мові. Взагалі, для того, щоб привернути увагу слухача, ми виконуємо відомі пісні, адже люди мають почути щось знайоме, і вже коли їх зацікавить саме наше виконання – цікавими стають і наші авторські пісні. Раніше наші композиції були більш «синтезованими», тобто менше живого інструменту звучало, але наразі ми робимо акцент саме на живому виконанні, адже ця енергетика не порівняється ні з якою електронною музикою».
Виступи, концерти та конкурси
«Оскільки наш колектив досить юний, у конкурсах ми участь особливо не приймали, виступили лише в «Зірковому часі», але на міських концертах виступали дуже часто. За нашої участі відбулися: Козацька столиця, Свято Подолу, Свято Підвака, Концерт Українського романсу, концерт у пам’ять Кузьми Скрябіна, День вуличного музиканта. Нажаль під час пандемії змоги виступати не маємо, але ми працюємо, створюємо нові пісні, готуємо нові проекти, а також в перспективі хочемо записати онлайн-концерт.
Співпраця з іншими музикантами
«Мріємо створити спільний проект з музикантом та співаком Антоном Пазенком, який має власну студію звукозапису. Також тісно дружимо з нашою молоддю – братами Мізєвими, що створили дует «Схожі». А взагалі намагаємось спілкуватись з усіма колективами. Насправді нам багато музикантів домагають, коли потрібно виступити. Взагалі ми скоріше не колективи аматорів, а дружня музична сім’я».
Проблеми та потреби
Віктор Корнєв, як його називають колеги – «корифей», розповідає:
«Звісно є і не прості моменти, оскільки фінансуванням ми займаємось самостійно, а це не просто в наш час, адже якісні інструменти і апаратура коштують дорого, а якщо говорити про приміщення для репетицій – то взагалі проблема. Такі потреби має мабуть кожен аматорський гурт. Тож ми не проти допомоги. Якщо ж говорити про поїздки на концерти в інші міста, були би вдячні небайдужим до мистецтва та музики людям за допомогу та підтримку наших проектів».
На питання, чи назбиралася кількість пісень, щоб дати сольний концерт, музиканти відповіли: «Так, але такий проект потребує ретельної підготовки, і, нажаль, у нас багато російськомовних пісень, а за останні роки публіка стала набагато гірше сприймати виконання російською мовою, тож треба попрацювати над репертуаром».
На пісні надихає саме життя
На запитання «Що вас надихає на написання пісень?» відповідь була майже одноголосною – «ЖИТТЯ! Всі наші пісні із життя і про життя.
Хочеться, щоб і молоде покоління було щирими у творчості – це найголовніше. Менше займалися комп’ютеризацією пісні, адже жива музика, живі інструменти – це зовсім інша енергетика. Ми всі пам’ятаємо, як раніше в кожній школі, чи інших навчальних закладах були свої гурти, діти намагалися творити, грати, співати. А в наш час, нажаль, немає коштів, щоб придбати інструменти. Але діти у нас талановиті, просто їх потрібно підтримувати, направляти, спонукати».
Нам є чим пишатися, адже у Гадячі є багато аматорських колективів – «Край», «Подих Емілі», «Схожі», «Теорія інших», і бажаємо їм, та всім працівникам культури творчих здобутків, миру, любові і злагоди, втілення найяскравіших творчих ідей, натхнення та процвітання.
Анжела Замотаєва.
