ПРИЙМУ КАРТОПЛЮ В ДАР

Щоб годувати пацієнтів КНП «Гадяцька ЦРЛ» вимушене збирати картоплю у жителів району. Про це  повідомив Козуб Станіслав у соцмережі:

«На паркані прочитав оголошення такого змісту: буде проводитися збір картоплі по дворах для Гадяцької центральної лікарні!

Недавно ЗМІ району повідомляли, якого прогресивного, фахового та креативного директора ЦРЛ вибрали! Виникає питання: це міроприємство передбачене його прогамою, чи ні? Зрозуміло, що нікому не шкода того відра картоплі, але набрид вже цей «лохотрон». Лікування у нас платне, а картопля – безкоштовна! Так і живем, одним – відро картоплі, другим – банку варення…»

Користувачі соцмережі активно долучилися до обговорення проблеми. Погодьтеся, трохи дивно, що у XXI столітті чимало українських районних лікарень, і гадяцька у тому числі, не в змозі повною мірою забезпечити пацієнтів нормальним харчуванням. У більшості медзакладів на сніданок, обід та вечерю пацієнта витрачають в середньому від 3 до 15 гривень. Раціон не завжди відповідає нормам. Хворі обурюються — кажуть, що їжа в лікарні аж ніяк не сприяє одужанню. Найчастіше дають кашу чи ріденький суп. Іноді перепадає шматочок риби чи м’яса. Консервація є завдяки тому, що заготовлена силами працівників лікарняної кухні. А про масло взагалі мова не йде – це «покращений» раціон, який розрахований тільки для діток та породіль.

Про історію із заготівлею продуктів розповідав ще попередній директор лікарні. У лікарні є невеличка грядка, де вирощують картоплю є й фруктовий сад. Проте вирощеного вистачає не на довго. Тому вдаються до багаторічної практики – восени, лікарняна вантажівка їздить селами Гадяцького району і… збирає «пожертви» у вигляді картоплі! І як не дивно, дають, бо у лікарні може опинитися кожен із нас (не у всіх є рідні, які можуть щодня приносити свіже і гаряченьке).   

Нещодавно, в КНП «Гадяцька центральна районна лікарня» призначили нового директора. Ще під час конкурсної презентації Олександр Шаповал розповідав своє бачення стосовно харчування пацієнтів. Він заявив, що в ЦРЛ замість функціонування звичайної кухні найправильніше впровадити медичний кейтеринг – доставку готової їжі:

«Тут якраз йде боротьба за пацієнта. Не скільки зекономити, а якісними послугами заманити його до нас. Лікарня має бути максимально розвантаженою від сторонніх послуг і надавати тільки лікарські послуги,» – сказав він.

Працює це так – відповідальна особа складає і погоджує меню на тиждень за яким харчуються пацієнти, а обраний підприємець готує і щодня доставляє готові сніданки, обіди і вечері. Олександр Шаповал впевнений, що налаштувати цей сервіс буде не складно, адже у Гадячі є щонайменше два підприємці, які готові надавати такі послуги та й мають відповідну ліцензію. Окрім цього, директор ЦРЛ вважає, що заклад має бути максимально «розвантаженим» від сторонніх послуг і надавати тільки лікарняні послуги.

Проте, нажаль, переламати стару систему і впровадити нову, швидко не вдасться. Поки що, лікарняна кухня працює в звичному режимі. За місяць ЦРЛ забезпечує харчуванням 50-60 пацієнтів. Це, звісно не усі хворі, а лише, ті хто виявив бажання харчуватися. На одного пацієнта виділяється просто смішна сума – близько 10 гривень у день на триразове харчування. Але, як говорять самі працівники лікарні «при нинішньому житті харчування нормальне». Усі страви дієтичні, і нібито, готуються згідно норм та з наявних продуктів. Чим багаті, як то кажуть…

Проблема з браком коштів на харчування пацієнтів дійсно є, але іншого варіанту ніж збирати овочі у населення поки не придумали:

«Це усталена практика не одного десятиліття. Справа абсолютно добровільна і адекватно сприймається мешканцями району. По завершенню даного «міропріємства» зробимо офіційний звіт. Решта продуктів закупляється за кошти закладу,» – коментує ситуацію директор КНП Олександр Шаповал.

Можливо не всі пацієнти знають, але існують норми харчування Міністерства охорони здоров’я. Птиця, риба, яловичина, кефір, молоко, огірки, помідори, кабачки, гарбуз, цибуля, зелень, фрукти, сухофрукти та багато іншого — ось таким різноманітним має бути меню пацієнтів згідно норм. Їх затверджено наказом МОЗ №931 від 29 жовтня 2013 року. У цьому документі йдеться і про те, що «лікувальне харчування хворого є невід’ємною складовою лікувального процесу». Також вказано, що у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності встановлюється чотириразовий режим лікувального харчування.

Окрім цього, харчування пацієнта визначають, зважаючи на його індекс маси тіла (ІМТ). Так, згідно нормам МОЗ, пацієнтів поділяють на три категорії — гіпотрофіки (ІМТ — менш як 18.5), нормотрофіки (ІМТ — від 18.5 до 25) та гіпертрофіки (ІМТ — понад 25). Що вища маса тіла, то менший калораж. Відповідно, для кожного різне меню. Та насправді вказаних продуктів найчастіше немає у меню, та й калораж для кожного пацієнта не розраховують. І тим, хто важить сто кілограмів, і тим, хто п’ятдесят, кладуть у тарілки однакові порції. І директори медичних закладів чи відповідальні особи, давно змирилися з такою ситуацією.

«Врешті, про яке збалансоване харчування може йтися, якщо на це виділяють копійки?! Останні декілька років бачу оголошення по селах, де людей просять завезти в районну лікарню картоплю, овочі, крупи, бо їсти пацієнтам нічого. Сором!

Не розумію, чому лікарні не введуть у меню білкову їжу. Гаразд, на м’ясо і рибу не вистачає грошей. Але ж є яйця, бобові — це джерело білка! Чому не приготують бодай вінегрет? Або ж капустяники, запіканки? Це недорогі, але смачні й корисні страви…» – коментує ситуацію Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів.

До речі, влітку в мережі вибухнув скандал через фото рідких супів, якими годують хворих у першій міській клінічній лікарні Полтави. Тоді директорка департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавського міськвиконкому Вікторія Лоза також пояснила проблему браком коштів – на добу на харчування пацієнта передбачено шість-сім гривень, а на дитину – 11. Проте, вже через кілька днів після розголосу проблеми, харчування в лікарні стало кращим…

Небайдужі керівники медзакладів шукають інші джерела фінансування, думають, як оптимізувати витрати, аби таки домогтися якіснішого харчування для пацієнтів. Хто справді хоче змінити все на краще, шукає можливості. А кому байдуже — відмовки.

Підготувала Оксана Кириченко.

Фото використане як ілюстрація.

ПРИМІТКА:

При наданні медичної допомоги за програмою медичних гарантій у стаціонарних умовах пацієнт забезпечується харчуванням та перебуванням у лікарні безоплатно. Заклади не мають права встановлювати плату за те, що гарантує програма медичних гарантій у рамках кожного з пакетів. На цьому наголошують у Національній службі здоров’я України (НСЗУ).

Проте, у Національній службі здоров’я України наголосили, що медзаклади мають право встановлювати плату за покращене харчування як додаткову медичну послугу, яка надається виключно за бажанням пацієнта. У такому випадку в лікарні повинно бути як мінімум 2 види харчування — базове безоплатне і покращене платне. За даними НСЗУ, для того, аби брати плату з пацієнтів за додаткові послуги, власник і керівник медзакладу мають затвердити їх перелік та вартість. Оплачуються послуги пацієнтом офіційно через касу медичного закладу.

Дієтолог розробив меню для пацієнта на день, зважаючи на стандарти харчування від Міністерства охорони здоров’я та враховуючи фінансування середньостатистичної районної лікарні. На меті мали скласти раціон на якомога меншу суму коштів. Отже:

Сніданок: каша гречана — 150 г; масло — 20 г; сир домашній жирністю 2% — 100 г; яблука печені — 80 г.

Обід: коричневий рис — 100 г; куряча котлета — 140 г; огірок — 100 г; помідор — 50 г; сир — 40 г.

Підвечірок: бринза з коров’ячого молока — 50 г; хліб — 30 г.

Вечеря: омлет — 100 г; буряк варений — 100 г; соте з капусти, горошку, кабачків — 200 г; сир — 30 г.

За словами дієтолога, орієнтовна вартість такого меню, враховуючи оптові ціни, — 25 гривень! А як можливо прогодувати хворого на 5 – 10 гривень — невідомо.