КАНДИДАТИ-БЛАГОДІЙНИКИ ЧИ НЕПРЯМИЙ ПІДКУП ВИБОРЦІВ?
«Креатив» перед місцевими виборами вже став традиційним. Зараз мотивація політиків, схоже, зашкалює – внаслідок децентралізації місцеві можновладці отримають більше повноважень та і бюджет громад, яким вони зможуть розпоряджатися чималенький. Тож, щоб отримати доступ до «годівнички», деякі політики часу не гаяли і розпочали активні агітаційні заходи із ознаками непрямого підкупу виборців ще задовго до офіційного старту виборчої кампанії. Де і якими подарунками відзначились кандидати, а також які схеми підкупу виборців вважаються найпопулярнішими читайте в матеріалі.
Ми зробили вибірку найоригінальніших «подарунків» від кандидатів у різних областях країни, та на Гадяччині, зокрема.
На Рівненщині на зупинці громадського транспорту місцевим жителям роздавали курячі яйця із написом «Герман з яйцями» . Вочевидь, мова йде про кандидата у мери міста Віталія Германа. Сам політик назвав цю ідею «прикольною», однак заперечив свою причетність до атракціону небаченої щедрості.
Жителів Києва потішили столами для настільного тенісу та брендованими ракетками. На них красувалося прізвище потенційного кандидата в депутати Київської міськради Олександра Пабата. От тільки отримати щедрі подарунки могли не всі охочі, а лише ті, хто заповнили спеціальну анкету з персональними даними, місцем реєстрації і фактичного проживання.
Кандидат в депутати Одеської облради від «Батьківщини» Олег Корженко до перемоги вирішив приїхати – аргументуючи, що в наш час важливо підтримувати листонош, він вручив їм сім велосипедів.
А політик Василь Гуляєв, який бореться за крісло мера Чорноморська, на Одещині, влаштував народні забави із роздаванням секонд-хенду. Гостям також наливали безкоштовну каву в одноразових горнятках, із логотипом кандидата, та пригощали морозивом.
1 вересня у всіх школах та дитсадках Харкова діти отримали подарунки – полотняні торбинки, а в них блокноти, розмальовки, браслети, а також медичні маски. І усе, крім масок – брендоване логотипом з назвою політичної партії «Блок Кернеса – успішний Харків!». Саме від неї планує йти на вибори міського голови чинний очільник міста Геннадій Кернес.
Враження – найкращий подарунок, тому депутат від «Слуги народу» Сергій Іващенко пробував задобрити виборців із Полтави польотом на повітряній кулі. Розвагу провели до Дня Незалежності. У штабі політика розповіли, що оренда кулі коштувала 10 тисяч гривень. «Політати» коштом «Слуги народу» змогли приблизно 170 українців.
Не відставав і Олександр Мамай (партія «За майбутнє»). Під його егідою, селами Полтавської громади їздить із виступами заслужена артистка України Наталія Май (таких концертів було дуже багато). Торік її виступ коштував 20 тис. грн. Окрім цього, в кожному селі для дітей і дорослих влаштовують розважальну програму.
Окрім цього, Полтава відзначилась і традиційними продуктовими наборами – роздавали їх Олександр Мамай і Андрій Матковський («Батьківщина»). У пакунку були цукор, крупи, олія й інші харчі. Вага проднабору – близько 8 кілограмів.
Сергій Каплін («Партія простих людей») «давив» на жалість – говорив, що не має грошей, щоб «купувати» виборців. Тому єдине, що він може запропонувати в якості сувеніра, після зустрічі – це кришки для консервування. А Юрій Бублик («Свобода»), також «із бідних», роздавав в’язки з бубликами…
На Гадяччині найпомітнішою була передвиборча кампанія колишнього голови РДА, Олексія Матюшенка («За майбутнє»). Він і його «команда» обрали найдешевший і найбанальніший варіант – взялися наводити лад на прибудинкових територіях міста і ремонтувати дитячі майданчики. Все, на що потрібно було витратитись – це придбати інвентар для ремонту і попрацювати руками. До речі, гадячани стверджують, що під час таких зустрічей їм роздавали бланки для того, щоб вони залишали свої особисті дані (для чого їм потрібні ці списки розповімо далі).
Також ця команда зробила наголос на дітей – влаштувала розважальну програму. Хоч діти і не голосують, але їхні батьки будуть дуже вдячні за миті щастя для своїх чад…
«Довіра» піарила чинного мера Володимира Нестеренка, який балотуватиметься від цієї партії. Під час Першого дзвоника – він вручив дітям килимки та спортивний інвентар. А на сторінці партії у соцмережах з’явився фотозвіт цього свята із логотипами партії. Трішки нагадує використання адмінресурсу…
Головні господарники району («Рідне місто») почали активно готуватися до виборів ще навесні – «дарували» медзасоби із партійною символікою на початку пандемії. А перед початком навчального року допомогли зібрати першокласницю до школи і потурбувались про спортивну молодь – купили волейбольні м’ячі та сітку.
«Свободівці» наприкінці серпня розмістили привітання із днем народження своєму кандидату в мери на одному із білбордів. Цей жест був сприйнятий, як агітація і інформація швидко зникла із вулиць міста. Передвиборча діяльність осередку здавалась не надто активною, поки не виявилось, що активна молодь, яка напередодні займалась нібито безкорисливою громадською діяльністью на користь міста (розмалювали паркан), висунула свої кандидатури саме від цієї партії…
Які прийоми масового впливу на перебіг виборів застосовувалися від 1994-го до 2020-го.
«Найкраще» з того, що було вигадано протягом останніх років, нижче.
«Гречка»
Це, по суті, старша сестра популярної нині «сітки», яка представляє собою замаскований підкуп виборців. Рання версія «гречки» відрізнялася більшою хаотичністю – продуктові набори, де однойменний продукт займав чільне місце, пропонувалися фактично усім, без яких-небудь взаємних зобов’язань.
Народження «гречки» є доволі цікавим, бо воно пов’язане зі змінами у законодавстві, які торкалися принципів формування виборчих комісій. Спочатку комісії утворювали місцеві органи влади, і лише пізніше це стало прерогативою політичних партій. В першому форматі застосувати адмінресурс було простіше, тоді як перехід на іншу модель змусив політиків «креативити».
Вдаватися до маніпуляцій у день голосування або після закриття дільниць (коли члени комісій псували бюлетені, або неправильно рахували, або підміняли урни, або підробляли протокол засідання) було вже малоефективно. Учасники кампанії мали звернутися безпосередньо до широких мас виборців, залучаючи вже не сотні людей, а тисячі та десятки тисяч.
«Гречка» вперше перемогла адмінресурс на виборах київського мера у 2006-му. Здавалося, що у чинного міського голови Олександра Омельченка, котрий контролював виборчкоми, на руках всі необхідні важелі впливу. Але могутній Омельченко цілком несподівано для самого себе програв вибори маловідомому на той момент Леоніду Черновецькому, котрий зробив те, до чого не додумався його суперник – «пішов у народ».
Знамениті «бабусі» Черновецького свого кандидата не підвели. Його «ноу-хау» справило настільки сильне враження на політтехнологів, що, починаючи з дострокових парламентських виборів 2007-го, «гречка» щедро розсівається по всій країні.
Повернення у 2012 році мажоритарних округів зробило застосування «гречки» ще більш мотивованим – віднині кожен кандидат намагався обдарувати свій електорат незмінними продуктовими наборами або іншими «благами».
«Виборчі сітки»
З одного боку, збираються дані про виборців, які підтримують того чи іншого кандидата для того, щоб потім вони могли отримувати інформування про ті заходи, які проводяться. Частина з цих людей залучається до передвиборної агітації. Зараз за законом передвиборна агітація не може здійснюватись за гроші. Це має бути виключно волонтерська діяльність, проте їм може видаватись певна компенсація, наприклад, за проїзд чи за вартість телефонних розмов. Тому у цьому випадку варто розрізняти, чи це все ж агітаторська робота, чи підкуп.
Це жорстка ієрархія людей, котрі відповідають за мобілізацію виборців. Керують «сіткою» тисячники, під якими стоять сотники, а під сотниками – десятники. Останні безпосередньо контактують із людьми, в режимі «від дверей до дверей».
На кого виходять десятники? На пенсіонерів, або на тих, хто звертається по соціальну допомогу, або на тих, хто відвідує зустрічі з кандидатами. Принципи формування «сітки» можуть бути якими завгодно. Зрештою, телефонний довідник – це вже прообраз сітки, тільки ще неопрацьованої. «Сітку» можна створювати з нуля або купити готову – ту, котра лишилася з минулих виборів.
Формуючи «сітку», десятники пропонують людям гроші. У разі згоди, частина їх видається до дня голосування, а частина – після. Звісно, всіх проконтролювати неможливо, а відтак у «сітку» закладається 20-30% втрат. Адже хтось, взявши кошти, може обдурити свого десятника – не піти на вибори або проголосувати не за того кандидата.
Тому, якщо метою є зібрати, скажімо, 100 тисяч голосів, вербують як мінімум 125 тисяч людей – з розрахунком на те, що кожен четвертий може виявитися слабкою ланкою.
Спіймати за руку «сіточників» майже неможливо, адже це не брутальне вкидання бюлетенів в урну для голосування. Для розвінчання організаторів «сітки» потрібні неабиякі зусилля правоохоронців, і, зокрема, «робота під прикриттям» всередині самої «сітки», причому відразу на всіх її рівнях – від десятника до тисячника.
Щоправда, з цих 30% «запроданців» лише кожен третій (32%) збирається голосувати саме за того кандидата, котрий купив його голос. Обманути того, хто обманює тебе, схоже, стає нашим національним видом спорту.
Підсумовуючи написане, радимо виборцям: якщо бачите, як під час виборчого процесу хтось, прикриваючись «благодійністю», роздає «подарунки», не поспішайте ставати в чергу, адже вас намагаються просто підкупити, дати передвиборчого хабара. Краще покваптеся викликати поліцію, яка дасть правову кваліфікацію діям таких «добродійників».
А тим, хто пояснює кампанію з «роздачі слонів» щедрістю, яка різко «прокинулася» під час виборів, нагадаємо: хочеш бути благодійником – будь ним! Але для цього не потрібно ставати депутатом чи мером.
Підготувала Оксана Кириченко.
P.S. Все, що передувало початку виборчого процесу, з точки зору законодавства, не вважається агітацією – і, відповідно, за це не передбачена ніяка відповідальність. Так само практично неможливо довести підкуп виборців. Ну, тут треба розрізняти прямий і непрямий підкуп. Тобто там, де з’являються певні матеріальні ознаки стимулювання: подарунки, ремонти, концерти соціальні пакети, тощо – це можна потенційно вважати непрямим підкупом виборців. З точки зору законодавства в рамках виборчого процесу і лише після офіційної реєстрації, якщо на таких подарунках є партійна символіка, найменування партії, назва прізвища кандидата, зображення кандидата – то це вже може потенційно трактуватися, як форма непрямого підкупу. Але за умови, що воно дорожче за 63 гривні. До речі, передвиборча благодійність також заборонена. Та це не так просто доводити в судовому порядку.
Загалом по Україні, станом на кінець вересня 2020 року, до поліції вже надійшло понад 400 заяв щодо виборчого процесу. Зокрема, 123 повідомлення про порушення порядку ведення агітації, 49 – про підкуп виборців, близько 60 – через правила розміщення та псування агітматеріалів.
