ПЕТРА І ПАВЛА

Віряни православної християнської церкви відзначають 12 липня.

Раніше до цього свята ретельно готувалися, адже воно символізувало закінчення купальських свят. У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім, порадившись з Богом, «парували» людей: ледачій дівці — роботящого хлопця, а роботящій — лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду помруть.

Готуючись до свята, люди наводили лад у своїх будинках і дворах, робили букети і вінки з польових квітів, з якими потім йшли на церковну службу. Також в цей день пекли коржі, які в народі називалися «мандариками», в честь подорожей по світу святих апостолів Петра і Павла, які мандруючи по світу, проповідували християнство. У цей день традиційно прийнято було влаштовувати сімейні святкові обіди і проводити час, спілкуючись з близькими на природі.

Якщо в святковий день один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий. А от якщо на Петрів день спека, то на Різдво обов’язково буде мороз. На західній Україні існувало повір’я, що ключі від землі святий Петро зберігає весь рік, а з приходом весни він передає їх святому Юрію. У Петрів день ключі знову повертаються до Петра, і тоді вже наближається настання осені. У народі цей день завжди вважався повним розквітом природних сил, екватором літа, коли в силу вступають сорок спекотних днів.

Християнство прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла.

 «БМ»