Нині Юрія-Змієборця; хто сьогодні качатиметься по траві, хто збиратиме росу і готуємося до непростої повені
Нині в нас Юрія-Змієборця, який з давніх часів був одним із найбільш шанованих святих, а день його пам’яті – великим весняним святом.
Не виключено, що Юрій (Георгій) замінив дайбозького Ярила, якого святкували теж навесні. В деяких регіонах України Юрія вважали покровителем не лише свійських тварин, зокрема худоби, але й вовків. Наші пращури вірили, що святий їздить по полях верхи на коні й приймає під свою опіку тварин. При цьому казали: «Святий Ягорій Побідоносець їхав на Осіянській горі на червоному коні звірів-вовків збирати – не ходіть мого стада поїдати». З вигоном на пасовиська тварин було пов’язано чимало обрядів. Гуцули розводили багаття («курило», «курище») й перегонили через нього худобу, приказуючи: «Дай, Боже аби стілько було маржинки, кілько має бути тут попелу з цього курища». Мешканці Придніпров’я на Юрія запалювали свічки перед іконами, щоб «він доглядав за вівцями і телицями». А ще на Юрія збирали росу, котра, як вважали, вельми корисна для лікування очей. Молоді відьми вдосвіта голі-голісінькі качалися на росяній траві, аби довше залишатися молодими, а старі люди лікували цією росою хворі суглоби.
«Коли на Юру дощ і грім, то буде радість людям всім»; «На святого Юра висохне баюра»; «На Юрія сіна коню вкинь, та й вила закинь».
З іменинами вітайте Юрія, Георгія, Олександра, Софію, Анатолія.
14-15 місячні дні. Від доволі комфортного, приємного, але дещо поверхневого психоемоційного спілкування, від акуратних дипломатичних реверансів, ми рухаємося в бік більш глибоких почуттів. Щось, що непокоїло впродовж певного часу, як би ми його не приховували, не відверталися і не ігнорували – з’явиться на поверхні. І ми змушені будемо подивитися цій проблемі в очі. Приязні стосунки стануть ще більш приязними, але й зневага сягне своїх меж. Завтра у нас непроста повня у Скорпіоні, тож все це може спровокувати психосоматику і реальні соціальні конфлікти. Тому лікуйте всі душевні рани приязню, вірою і любов’ю!
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1915: -2,0, а найтеплішим у 1954 – +29,7.
