Права пацієнта під час карантину

Під час пандемії загострюється питання прав пацієнта на таємницю про стан здоров’я. Тож поговоримо про лікарську таємницю та права пацієнта.

Право пацієнта на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 6, 39, 40, 43), Цивільному кодексі України (статті 285, 286, 302), Кримінальному кодексі України (статті 132, 145) та ін. Порушення лікарської таємниці може призвести до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

До медичної таємниці відноситься:

– факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою;

– стан здоров’я людини;

– діагноз;

– обставини, що передували захворюванню або спровокували його;

– функціональні особливості організму;

– шкідливі звички;

– особливості психіки;

– майновий стан;

– інші відомості, отримані при медичному обстеженні, зокрема інформація про сімейне, інтимне життя людини, а також про стан здоров’я родичів, близьких пацієнта.

Лікарська таємниця та пацієнт із COVID-19

Медичні працівники зобов’язані інформувати відповідні державні органи про поширення інфекційних хвороб. Про це йдеться в законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (ст.35, 38), а також у наказі МОЗ України «Про оптимізацію заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків COVID-19» №663.

Але стан здоров’я пацієнта є конфіденційною інформацією, яка може бути доступною лише у знеособленому вигляді. Тобто без особистих даних пацієнта.

Чи розповсюджується лікарська таємниця на особисту поінформованість пацієнта про стан свого здоров’я?

Пацієнт має право знати – і це зазначено в Основах законодавства України про охорону здоров’я – про всі аспекти перебігу хвороби, варіанти лікування тощо. Йдеться і про невиліковні хвороби. Знаючи свій діагноз, людина може приймати відповідальні рішення.

«БМ»