Озимі «без зими»: як вплине аномальна погода на врожай

Теплі зими вже стали нормою для нашої країни. Особливо в останні роки, коли температура повітря взимку рідко опускається до мінусових позначок. Тому синоптики дедалі частіше називають найхолоднішу пору року аномальною та продовжують фіксувати температурні рекорди. Про плюси та мінуси такої погоди і чи вплине вона на майбутній урожай – читайте у матеріалі.

Чи є загроза для зернових?

У цілому, поки що погодні умови тільки сприяють хорошому врожаю. В теплій погоді, яка супроводжується практично відсутністю опадів, є свої плюси та мінуси. Як стверджують фахівці Управління агропромислового розвитку Гадяцької РДА, нині в Україні умовно «п’ятий місяць осені». Восени сівба відбувалася в сухий ґрунт, тому «продовження осені» сприятливе для подальшого стану посівів, які зараз трохи підросли та укорінилися.

Водночас подальша відсутність опадів, а тим більше снігу, всього-на-всього викликає занепокоєння. Загибелі або якоїсь катастрофи для рослин не буде, але їхній стан погіршиться через зимову засуху на тлі плюсової температури.

Як повідомляють в Управлінні, така погода, як нині, не страшна для озимих пшениці, ячменю та жита, але за умови, що в лютому та березні не буде морозу без снігу.

Пшениця знаходиться в стані спокою, всі необхідні органи вона вже сформувала восени та в грудні. Зараз вона на стадії кущення, і якщо не буде морозу без сніжного покриву, все буде добре. Якщо вдарять морози на «голу» землю, то в сортів європейської селекції, які мають низьку зимостійкість, станеться випадіння (це коли, приміром, із 400-600 рослин на квадратний метр загине більша частина, тоді таку пшеницю треба перекультивувати, бо вона не дасть нормального врожаю).

При дуже низькій температурі загинуть всі європейські сорти зернових культур. Що стосується вітчизняних сортів, то вони загартовані і стійкі до низької температури, і будь-яка наша зима їм не страшна. Пшениця вимерзає при -18 градусах, а жито – при -28. Якщо такої температури не буде, то вони залишаться живими.

Крім того, на врожай озимини впливає чимало інших факторів, наприклад, в якому стані пшениця «пішла» в зиму. Якщо сівба була пізньою, і пшениця перед початком зими не розкущилася (не утворила двох-трьох стебелець), то може дати низький врожай. Чимало залежить і від того, якою буде весна: рання, прохолодна та волога – пшениця докущиться і врожай буде хорошим, а якщо пізня, тобто різкий перехід від зимового до літнього сезону, то пшениця не встигне докущитися і врожайність буде низькою. Велику роль відіграють і шкідники та хвороби рослин, які без морозів не загинули й продовжують жити у ґрунті.

Разом із тим над озиминою зараз нависла інша загроза – через відсутність снігу у ґрунті мало вологи. До того ж, було мало опадів, відповідно, дуже мало вологи накопичилося. І це – найважливіший показник, бо пшениця формує урожай за рахунок зимових запасів вологи. За підрахунками працівників відділу АПК, на Гадяччині волога є лише в шарі ґрунту до 25 сантиметрів, а нижче ґрунт сухий.

До слова, в Гадяцькому районі під урожай 2020 року посіяно 7,5 тис. га озимих культур, в т.ч. озимої пшениці – 7,2 тис. га.

Як перезимують плодово-ягідні

На думку провідних науковців, для плодово-ягідних культур високі температури – своєрідна провокація. Зараз, у січні, місцями спостерігається позеленіння і брунькування дерев. Такі явища бувають часто і мають, на жаль, досить негативний вплив. Якщо буде мінусова температура, яка триматиметься певний час, то чимало культур загине. Особлива небезпека над кісточковими: вишнями, черешнями, абрикосами, персиками. Яблуні та груші більш зимостійкі. Окрім того, особливо небезпечні весняні приморозки, якщо дерева рано зацвітуть.

Чи «виживе» цибуля та часник

Щодо овочевих культур, зокрема озимого часнику і цибулі, експерти кажуть, що пощастило «недисциплінованим» господарям, які посіяли їх в дуже пізні терміни і їхні посіви не переросли, а перебувають у найбільш сприятливій для зимівлі стадії.

Як для зими ці овочеві зараз аномально розвинені – 10-15 см висота пера на озимій цибулі і 13-16 – на деяких сортах часнику. Проте на цьому етапі вони поки зупинили свій ріст.

Тому, якщо збережеться обіцяний прогнозом нічний мінус протягом місяця, при середньодобовій температурі близькій до нуля, експерти переконані – урожай не постраждає.

Погода для полуниці

А от для полуниці, яку так люблять вирощувати в домашніх умовах господині, погода відіграє чи не найважливішу роль. Зараз погода сприятлива. Гірше, коли температура опуститься до –20 чи й більше градусів, тоді урожай може перемерзнути. Якщо ж не буде снігу, то коренева система просто не витримає. Звісно, на 5 чи 10% відсотків урожаю буде менше, але це не так суттєво. Тобто в принципі така погода, як зараз, для полуниці не є смертельною. Гірше, коли в травні буде мороз – тоді урожаю не буде взагалі.

Якою обіцяють погоду на решту зими?

Експерти центру з стверджують, що загалом зима в Україні останніми роками була теплішою на 2,9 градуси, а відхилення від кліматичної норми дорівнює 5,6 градуси.

Сам зимовий період зменшився, наприклад, у 2018 році – на десять днів. До того ж, за останні роки змінився не тільки температурний режим, але й кількість опадів.

Синоптики кажуть, що весна цього року буде сприятливою, але затяжною, а літо очікується спекотне. Опади будуть нижчими від норми, та спостерігатиметься різка зміна температурних показників. А ще в Україні можливі буревії та смерчі.

Що буде далі? Вгадати поки неможливо, оскільки точно спрогнозувати, яким буде кінець зими, неможливо. Але судячи із спостережень експертів, у цьому році нашим садам швидше будуть загрожувати весняні заморозки, ніж зимові морози.

Підготувала Оксана Кириченко.

P.S.Загалом останнє десятиріччя було найтеплішим за всю історію спостережень, каже голова Ради Української кліматичної мережі Ілля Єременко. Науковець пояснює: аномально тепла зима, зокрема цього року, спричинена поєднанням зміни клімату з феноменом Ель-Ніньйо – переміщенням теплих водяних мас у Тихому океані. Причиною цього є викиди парникових газів від спалювання вугілля, газу, нафти, внаслідок чого глобальна температура на планеті вже піднялася більш як на 1 градус Цельсія, а на території України – на 1,1 градуса.

«Феномен Ель-Ніньйо у 2006–2007 роках призвів до заворушень у Єгипті через підняття цін на продукти харчування, спричинене тривалою посухою. Труднощі з вирощуванням їжі – один із уже очевидних наслідків зміни клімату, до якого Україні потрібно адаптуватися», – розповів фахівець виданню The Village.

Серед наслідків глобального потепління для України, за його словами, – збільшення кількості лісових і торф’яних пожеж, загрозлива для здоров’я спека влітку, випадання місячної норми снігу чи дощу за один день, здатність більшої кількості шкідників пережити теплу зиму й поява нових, невластивих нашій території.