ПРО ЛЮБОФФ…
Кажуть, що для закоханих немає перешкод, адже вони говорять однією мовою. Дехто знаходить спільну мову швидко, іншим над стосунками доводиться довго працювати. Інколи кохання ходить поряд і тихо зітхає та чекає свого часу. Та інколи його можна сплутати із мимо льотним любовним фліртом.
Так сталося і з нашим героєм, який подався за нібито коханням майже за сотню кілометрів. Про цю дивну, але невигадану історію кохання ми хочемо розповісти і вам, шановні читачі.
Отож, почнемо з початку. Молодий чоловік, родом із півдня України, працюючи за кордоном, познайомився із дівчиною з нашого міста. Почали спілкуватися та проводити вільний час. Зав’язалися стосунки. Закохався, але не зізнавався до останнього. Та все ж думав, що це кохання на все життя. Час швидко минув, і у дівчини закінчився термін перебування у країні. Та по від’їзду вона запевняла хлопця, що зв’язок буде підтримувати, і вони ще обов’язково зустрінуться і будуть разом. Яскраві враження, які залишила дівчина по собі, зігрівали душу, і почуття хлопця ще сильніше спалахнули. Не знав він лише одного – то були лише слова та порожні обіцянки. Згодом дівчина перестала відповідати на повідомлення, слухавку не брала. Хлопець не знаходив собі місця. І ось після сотень невдалих спроб поспілкуватися вирішив їхати до дівчини додому, у Гадяч, щоб побачитися із нею, тет-а-тет поговорити, зрозуміти (що на самом дєлє проізошло?), де ж поділося оте жагуче кохання, яке народилося у далекій країні?
Приїхав у місто, почав згадувати, на якій вулиці дівчина проживає, та розпитувати у місцевих. Прийшовши на вказану адресу, поспілкувався із сусідами, які, як на духу, розповіли, що дівчина за вказаною адресою не проживає, що тут проживає її мама, яка зараз на роботі. Також «добрі» сусіди докладно розповіли, де саме працює мама дівчини. Вирішив не зволікати – пішов на роботу до матері. Був упевнений, що дівчина розповідала мамі про стосунки. Та на жаль…Здивування мати не приховувала, зустріла прохолодним поглядом, а в кінці додала, що у її доньки є хлопець, вони живуть разом, і попросила в їхні стосунки не влазити. Після почутого, зізнається хлопець, як молотом по голові, набрав повітря в груди, змахнув скупу чоловічу сльозу і подався на автостанцію. У голові була плутанина. Зізнання в коханні, почуття, дорога, сюрприз на Миколая – все це марно і нікому не потрібно. Зрозумів, що був лише пристойним варіантом у незнайомій і чужій країні. Хлопець картав себе, що треба було не жалкувати слів і розповісти відразу коханій про почуття і наміри. Але було запізно….
«БМ»
