«Я вам сказав – тут не гулять!» – у Біленченківці дітей ганяють із дитячого майданчика
До редакції зі скаргою звернулась жителька села Біленченківка Людмила Сіренька:
«Моя донька із подругами ходить на територію школи посидіти на лавках і гойдалках на дитячому майданчику.
10 жовтня близько восьмої вечора вони знову там гуляли. Прибігла дитина додому і у сльозах розповіла, що якийсь дядько ганявся за ними, проганяв із майданчика – кричав: «Я вам сказав – тут не гулять!»
Йому не сподобалось, що 14-річні діти сидять на гойдалках для дитсадка. Каже, що як він почав ганятись за ними, усі повтікали, а у неї випав телефон, і коли вона нахилилась, щоб його підняти, він її догнав і схватив за волосся. Усі діти це бачили, кричали, щоб відпустив, усі це підтверджують».
Діти з переляку не впізнали чоловіка, який проганяв їх із майданчика. Але це не спинило Людмилу, яка вирішила заступитися за свою доньку. Село невеличке, усі один одного знають, тож уже через кілька годин вона із чоловіком стояли на порозі будинку Володимира Коваленка, доньчиного кривдника. Мешкає він неподалік школи, але ніякого відношення до неї чи дитсадка не має.
«Дитина його впізнала. Він відразу казав, що нічого не робив. А тоді каже: «Я ще й винуватий? Ганяв, а чого вони там гуляють? Так вони мене не послухали!
За волосся не тягав, може за куртку хватав, а попало і волосся…»
Яке ж він мав право її хватати хоч за куртку, хоч за волосся? Я засмутилась, зателефонувала до старости села, щоб попросити поради. А він почав на мене «тикати», сказав, що моя дитина сяка-перетака, розбирайтесь самі. Ще сказав, що діти не повинні були там гуляти, бо майданчик для дітей із дитсадка. Наостанок попередив, що я нічого не доведу, і відключив телефон. Потім вже я дізналась, що чоловік, який ганявся за дітьми, і староста села – родичі.
Жодного разу ми не чули, щоб директор школи казав, щоб старші діти там не гуляли, обмежень ніяких не було… Якщо було якесь обмеження, то чому не повідомили? Пів на восьму вечора – куди ж дітям йти гуляти?» – у розпачі розповідала Людмила Сіренька.
Батьки інших дітей, які у той вечір також гуляли на майданчику, пообіцяли підтримати Людмилу у встановлення справедливості. Вони побоюються, що подібне може статися і з їхніми дітьми також.
Розуміємо батьків і їхніх дітей – у невеличкому селі із дитячими розвагами сутужно. Куди ж піти дівчатам у такому віці? У той же час не розуміємо, що міг робити увечері дорослий чоловік там, де збираються на посиденьки 14-річні дівчата? Дивно, чи не так? Також не дуже зрозуміла позиція старости села – дітям не можна гуляти на майданчику для дітей? Щоб розібратись у цій ситуації, ми й зателефонували до нього.
Сергій Нікітенко вважає, що інформація подана неправдиво. Неповнолітніх дівчат, які того вечора гуляли на майданчику характеризує негативно. Каже, що донька Л.Сіренької невихована і вже неодноразово отримувала зауваження від старших односельців за погану поведінку. Стверджує, що повністю підтримує В.Коваленка, адже той, зі слів старости, намагався захистити громадське майно від руйнування (нібито того ж дня, коли стався конфлікт, дитячі гойдалки саме встановили, на незастиглому бетоні залишилися сліди). Окрім цього, Сергій Нікітенко запевняє, що громада села його позицію підтримує і звернеться до редакції із листом, у якому висловить свою думку з приводу конфлікту.
Тож, ймовірно, далі буде.
«Базар Медіа в Україні»
