Чим здивує Михаїл, кому медовуху варити, кому горілиць, а кому долілиць лягати і що марно імітувати
У нас нині свято не свято, день не день, а чудо Михаїла, а якщо бути точнішим – чудо Архістратига Михайла, яке трапилося в Хонах (Колоссах). У Фрігії, неподалік від міста Ієраполя, знаходився храм на честь архістратига Михаїла, збудований коштом місцевого заможного мешканця на знак подяки за одужання доньки. Дівчинка була німою, але одного разу, напившись води з джерела, що протікало неподалік майбутнього храму – одужала. Після того чимало місцевих язичників стали християнами.
Втім, недоброзичливці-язичники вирішили знищити храм – вони поєднали русла двох гірських річок і направили на церкву. Паламар того храму на ім’я Архип почав молитися, благаючи архангела Михаїла захистити обитель. І був почутий. Несподівано, наче блискавка, з’явився архангел, вдарив списом у скелю і бурхливий потік, що загрожував ось-ось змести все на своєму шляху, повернув до глибокої ущелини. Храм було врятовано, віряни раділи і славили Бога і архангела Михаїла, а присоромлені недруги повтікали. Місце, де сталося диво, отримало назву Хони, що означає «ущелина», «впадина».
Українці на “Михайлове чудо” намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно «Михайло покарає». Про це існує безліч переказів. У зв’язку з цим від Михайла починали справляти храмові свята, варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто громадські розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна». А ще спостерігали, як опадає листя з осики: якщо «лицем» вгору – до студеної зими; коли ж навпаки – до відносно теплої.
З іменинами вітайте Дмитра, Костянтина, Івана, Всеволода, Давида.
20 місячний день. Місяць у Тільці. Проявляйте чесність і намагайтеся бути справедливими навіть у дрібницях. Табу на м’ясо, солодке і нарікання. В дискусіях, замість нетерпимості та безапеляційної критики, надамо перевагу меланхолійним роздумам про життя. Також не варто за вуха притягати добрий настрій. У легкому смутку, так само, як і в осені, є свій шарм і чарівність. Буде, як мусить бути. Імітувати щастя – безглузда і марна справа, натомість шануймо свій смуток так само, як і радість.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1894, – +0,4, а найтеплішим у 1913 – +28,8.
