«Капітальний ремонт» Псла. Люди «за», чиновники – «проти»

Наприкінці червня до редакції зателефонувала гадячанка. Скаржилася на стан річки Псьол у межах Гадяча. Каже, що хоч вона і пенсіонер, та все ж згодна віддати частину пенсії, тільки, щоб врятувати річку:

«Відпочивала днями на пляжі. Чесно кажучи – це жах! Вода тхне, жабуриння, сміття, повалені дерева і гілки стирчать з води. Пляжі настільки позаростали куширями та водоростями, що не можливо переплисти річку.

Так далі жити не можна! Що ж ми залишимо нащадкам? Пора починати щось робити…»

На сторінках тижневика ми вже неодноразово обговорювали тему розчистки річок Псьол та Грунь і намагались звернути увагу на облагородження території для відпочинку. Та все марно – місцеве комунальне підприємство і пальцем не поворухнуло і в міській раді відповіли, що поки цим займатись не збираються.

Отримавши такий емоційний дзвінок до редакції ми вкотре запропонували тему для обговорення – запитували у гадячан чи вважають вони необхідним братися за розчистку Псла та пляжів ? Близько 12 тисяч людей зацікавив наш допис на офіційній сторінці тижневика у Фейсбук, а в Інстаграм його переглянуло ще близько 700 осіб. Відповідно, можна зробити висновок, що чистота річок та пляжів таки турбує місцеве населення!

Коментарів під нашим питанням було дуже багато. Ось деякі із них:

Оксана Яверша: «Так, 100%. Були з дітками на «3-му» пляжі, для дітей супер – мілко гарно, але ж водоростей дуже багато! Якась жінка власноруч чистила граблями … Дуже б хотілося, щоб пляжі були почищені від водоростей.»

Валентина Дейна: «Так, звісно потрібно чистити кожного року! Ми ж з дітками купаємось, то хотілося б, щоб вода була без ряски та водоростей. Я впевнена, що кожен гадячанин хоче купатися в чистій воді.»

Любовь Оченаш: «У нас не пляжi, а якесь посмiховисько! Минулого року бачила, як сiмейна пара навпроти третього пляжу вирiзала у водi водоростi. Можливо треба кинути клич, то будемо рiзати разом? Бо чекати прийдеться довго…»
Олег Козаков: «Потрібно чистити, інакше річка перетвориться на болото!»
Ludmila Kouzmina: «Якби хоч центральні пляжі прочистили та піску насипали на берег. Привели до порядку зони відпочинку. Взагалі, в сезон там повинні працювати комунальники…

Yurii Mordvianyk : «Цікаво, чому це питання піднімає пенсіонерка чи «Базар Медіа», а не наш «пресловутий» ландшафтний парк?»

До речі, питання, залишене у останньому коментарі, цікавило і нас також. Один із працівників РЛП (О.Зозуля, провідний фахівець з екологічної освіти, рекреації та туризму РЛП «Гадяцький») долучався до нашого обговорення у соцмережі. Висловлювався досить агресивно, писав, що «проведення робіт без аналізу науковців ЗАБОРОНЕНО!», а також, що такі роботи це «велике і складне питання, яке ніколи не буде вирішено через газету».

Ми також звернулись за коментарем до директора РЛП Віталія Огризька. Прикро, але він також вважає, що розчистка річки – це марна трата коштів:

«Ніхто його чистити не буде, бо на наступний рік буде те ж саме. Проти природи не попреш. Єдине що потрібно – це прибирати дерева, які падають у річку, або їх звалюють бобри. Більше нічого не зробиш. Це марна трата коштів.»

Можливо, він і правий. Але ж, навіть елементарного – прибирання старих дерев і гілок із води – ніхто не ініціював і не проводив…

У той же час, у літній період по всій країні масово чистять водойми – у мережі повно інформації про те, як органи місцевого самоврядування чи не кожної області активно займаються розчищенням річок, які протікають на їхній території. Звісно, очищення водойм процес вельми складний і трудомісткий – їх повна і якісна очистка може бути проведена виключно з використанням спецтехніки. При цьому важливо не забувати, що річка – це складна, населена певними мікроорганізмами екосистема, механічний вплив на яку може призвести до негативних наслідків. Тому організацію даного процесу і проведення робіт з очищення та поглиблення дна все ж краще довірити професіоналам. Окрім цього, навіть на часткову очистку річки потрібні кошти і не малі. Спеціальна комісія створена при міській раді, має підготувати проект і подати його на погодження у обласний екологічний фонд. Тільки після того, як проект пройде експертизу, можна буде розраховувати фінансування робіт, виділяти кошти частково і, врешті, починати роботи.

Проте, нажаль, поки що, ніхто навіть не починав роботу у цьому напрямку. І не зрозуміло, чи планують розпочинати. Розуміємо, що у місті ще є багато проблемних питань, які потребують негайного вирішення, але далі чекати не можна. Тому ми, як і пообіцяли нашим читачам у соцмережі, готуємо петицію до міського голови із проханням звернути увагу на проблему очищення та приведення до санітарно-гігієнічних норм річок Псьол та Грунь і внести ці витрати у план видатків на наступний рік. Щойно вона буде опублікована на офіційному сайті Гадяцької міської ради, ми обов’язково вам повідомимо. Звісно, просимо бути не байдужими і підтримати нашу петицію своїми голосами. Тільки так, спільними зусиллями, ми зможемо дати поштовх для початку хоч якихось робіт (принаймні, набравши необхідну кількість голосів, міська рада повинна буде розглянути це питання).  

P.S. Під час підготовки матеріалу у мережі наткнулись на інформацію про те, як у Німеччині, розв’язують екологічні проблеми. Там є цікава програма ренатуралізації річок. Місцями їх ніби вписують в уже наявний міський ландшафт. Будуються штучні пороги, з’являються нові плеса й вири. Інакше кажучи, із натуральних матеріалів створюється річище, яке під плином часу було практично знищене. Як наслідок – містом тече жива річка. Зрозуміло, що ми не можемо дозволити собі таких витрат, але сподіваємось, що дружно, ми таки здатні змінити громадську свідомість. Кілька десятиліть тому Рейн називали стічною канавою Європи. Сьогодні там можна побачити навіть таку примхливу рибу, як лосось. Невже нам несила врятувати свої річки?

«Базар Медіа в Україні»

На фото р.Псьол у 2008 році (автор Л. Гнипа). У 2015-му це фото брало участь у фотоконкурсі від Вікіпедії «Вікі любить Землю».

Під час розмови із директором РЛП «Гадяцький» ми дізнались про кричущий випадок, який стався на Пслі між «броварським» і «третім» пляжами. Співробітники служби охорони парку, під час одного із рейдів по виявленню браконьєрських дій, знайшли трупи бобрів, забитих з гладко-ствольної мисливської зброї і трупи черепах з різано-рваними ранами, ймовірно нанесеними гвинтами двигунів моторних човнів.

Спеціалісти РЛП кажуть, що через розкладання у воді трупів тварин Псьол може стати, розсадником небезпечної інфекції.

На щастя, загиблих тварин вчасно виявили і вилучили з води. Проте, щоб подібне не повторилося і якщо вам відомо хто може займатися подібними злочинами, просимо повідомляти до адміністрації регіонально-ландшафтного парку «Гадяцький».