Нині Вселенська батьківська субота; хто така марцовка, де зараз жайвір і чи варто сподіватися без надії
Сьогодні Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота. Церква цього дня згадує всіх спочилих православних християн у надії воскресіння й життя вічного. Традиція поминання померлих родичів була встановлена Церквою ще на початку першого тисячоліття. Загалом існує декілька поминальних субот, але лише дві з них – Вселенські: сьогоднішня (перед м’ясопустною неділею), та перед святом Трійці.
На Вселенській батьківській суботі ми згадуємо тих, кого вже немає поряд із нами фізично. Ми поминаємо їх, бо любимо, а вони продовжують жити в нашій любові. Молячись за них, ми зустрічаємося з ними у Христі, бо в Нього немає ані живих, ані мертвих, адже Він Сам – Життя.
Католики цього дня вшановують святу Агнешку, яка, за народними повір’ям, випускає з мішка жайвора. А жайвір, у свою чергу, випускає з дзьоба весну. Жайвір в усіх слов’янських народів асоціювався з чистотою і весною; він – Божа птаха й сповідується Богові. За народною легендою, він разом із ластівкою виймав терня з вінка розіп’ятого Христа. Колись нинішній перший місяць весни називали не березнем, а марцем. А знаєте, хто така марцовка? Це щука, яка нереститься в березні; марцівки — березневі курчата, а марцовиця — мінлива березнева погода.
Іменинники сьогодні Федір, Михайло, Павло, Анна.
26-ий місячний день. Непростий в емоційному плані день. Хтось намагатиметься грати на чужих нервах, хтось — заводити стару обридливу платівку, а комусь усе буде “по цимбалах”. Діапазон емоцій вражатиме. Довіряти першим-ліпшим імпульсам сьогодні не годиться, краще піддатися сеансу психоаналізу, з’ясувавши, звідки ростуть ноги (чи то пак, коріння) нинішніх емоційних проблем. І що з цим робити? Виполоти їх, наче обридливі бур’яни чи притлумити, загнати ще глибше у підсвідомість до наступного загострення? Тут обирає кожен окремо. Втім, активна соціальна комунікація сьогодні не шкодить, навпаки — якщо й не лікує, то відволікає від сумних думок. Як там у Лесі: “Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота!…”
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1929 році: – -20,9, а найтеплішим у 1995 – +13,7.
