Кожному виборцю – по корові, кожній корові – по сідлу?

Але не все втрачено. Бо після президентських виборів 2019 року будуть ще вибори 2024-го. Плагіат ніхто не скасовував, тож гайда за натхненням на чужий фейсбук.

Приміром, на замітку одному любителю водити козу (чи то пак корову!): по його електоральному полю топчеться небезпечний конкурент. Яскравий персонаж на ймення Ірма Крат має у своїй програмі пункт “корова – в кожну хату”, вона ж виступає й за те, аби українців було 100 мільйонів. Корів, відтак, знадобиться чимало. Щонайменше, мільйонів 30-40.

При цьому міським жителям та власникам приватних квартир стануть у пригоді компактні прямокутні породи – для розміщення десь, скажімо, між пральною машиною та холодильником. Бажано також, аби така корова давала, окрім молока, ще й червону ікру – вона для українців корисніша, що доведено відставленою з посади Уляною Супрун. Одним словом, селекціонерам є над чим попрацювати. Але й часу є доволі – Ірма Миколаївна збирається у президенти лише через п’ять років. Але вже зараз необачно розкидається найбільш ласими замислами.

Для тих, хто забув, нагадаю: це та сама Ірма Крат, котра посприяла звільненню Нелі Штепи (так, принаймні, трактував події штепин адвокат). Хоча це – далеко не єдиний прикметний факт з бекграунду Крат. Але нас, звісно, цікавить не все минуле протагоністки, а лише її взаємини зі свійськими тваринами.

Facebook Ірми Крат оповідає читачам про те, що власниця акаунту має цікавий ухил у благодійність – “можна сказати, з дитячого віку”. Вона “кожного року за останні гроші купує маленьких корівок і дарує малозабезпеченим та багатодітним родинам у селах на Полтавщині”. Цікаво, під “маленькими корівками” маються на увазі телята чи та сама припасована до умов великого міста порода, про яку йшлося вище?

Однак повернемося до корівок. Мрія Ірми Крат – далі даємо цитату зі збереженням орфографії:

це відродити село, і забезпечувати українців якісним продуктом: молоком, сиром, творогом, морозивом, кефіром, ряжанкою, сметаною, маслом! А не тими хім/замінниками котрі пропонують іноземці для наших із вами дітей, щоб по швидше всі передохли, і забрати у нас з вами нашу надзвичайно плодючу українську землю.

Словом, виборчим гаслом Ірми Крат у 2024-му буде “Бери корову або здохни!”. Та в очікуванні, поки ця кандидатка окоровить усіх громадян, подивимося, що іще цікаво є на лаві запасних гравців.

А на цій лаві (шкода, що не на лаві підсудних) сидить також Віктор Медведчук. Він не йде в президенти, але перебуває в активній політиці – як голова партії “Опозиційна платформа – За життя”. Не далі, як 2 лютого колишнього адвоката Стуса осінило: він придумав, що робити з боргами за житлово-комунальні послуги. Всі борги у розмірі 55,6 мільярдів гривень треба просто списати, вирішив Медведчук. І не просто вирішив, а пообіцяв, що парламентарі, які перебувають у його сфері впливу, невдовзі внесуть відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради.

Уявляю при цьому дві емоції: передусім, м’яко кажучи, подив у тих сумлінних платників, котрі завжди вистоювали черги у відділеннях Ощадбанку, аби заплатити комуналку вчасно та в повному обсязі (“а що, можна було не платити?” – думають вони). А також – чорну (аж білу!) заздрість у тих популістів, котрі до цього не додумалися. Переконана, що вони вже розганяють копняками свої виборчі штаби та дорогих заморських політтехнологів, які не зуміли породити таку просту і геніальну ідею. Взяти й все списати! Це вам не юліна тисяча і не гройсманівське підвищення мінімалки. Це – повне обнуління.

Але де взяти гроші, щоб покрити цю заборгованість? 55,6 млрд на дорозі не валяються. Цього, боюсь, не знає ніхто. В українську політику йдуть стратеги, а не тактики. Підтюпцем за ними суне стадо корів. А рухається вся ця процесія до кращого життя – в буфети урядового кварталу.

Наталія Лебідь