Гадяцький район – у лідерах за кількістю укладених декларацій
В Україні продовжується процес реформуванні сфери охорони здоров’я, повідомляє Трибуна.
Про те, як триває він на Полтавщині та які існують проблеми в цій сфері, говорили сьогодні у Полтаві під час круглого столу.
Представники Інституту аналітики та адвокації представили результати власного моніторингу, до участі у якому залучили представників органів влади, керівництво ЦПСМД та лікарів з кількох районів області.
Так, станом на 1 жовтня, в області функціонує 35 закладів первинної допомоги, 34 з яких вже підписали угоди з Національною службою здоров’я України. Позитивна динаміка зберігається і в районах — наразі декларації з лікарями вже підписали 59% мешканців області. Рекордсменами за цим показником є: Лохвицький, Гадяцький, Котелевський, Карлівський, Шишацький, Великобагачанський та Глобинський райони, де кількість укладених декларацій перевищує 68%.
Щоправда і тут не обійшлось без проблем.
– Певні затримки є в Кременчуцькому районі. У Полтавському є ризик укладення значно меншого числа угод з лікарями, ніж заплановано, оскільки багато жителів вирішили обслуговуватися в місті, — повідомив керівник проекту та аналітик Інституту аналітики та адвокації Олександр Ткаченко.
Загалом, аналітики відзначають зростання фінансування закладів, що уклали угоди з НСЗУ в першій хвилі. Реформа передбачає виплату заробітної плати медикам залежно від результатів роботи, що повинно стимулювати їх до якісного виконання своїх обов’язків. Так у Полтавському, Кременчуцькому та Гадяцькому районах максимальна зарплатня лікарів зросла до 15-16 тисяч гривень, тоді як найнижча досягла 5-5,5 тисяч гривень на місяць.
Автономізація закладів охорони здоров’я — дуже важливий процес. Проте під час його впровадження виникає багато юридичних складнощів. Присутні на заході представники медичних закладів згадали про необхідність впровадження повноцінної посади штатного юриста, адже на автономні заклади значно зростає юридичне навантаження.
– Завдяки медичній реформі вийшли на новий стандарт надання допомоги: лікарі зацікавлені набирати пацієнтів та якісно їх обслуговувати. Значно покращилась забезпеченість закладів первинної ланки обладнанням, витратними матеріалами, — розповіла експерт Інституту аналітики та адвокації Євгенія Козун.
У той же час голова Полтавської районної ради Михайло Кононенко розповів про проблеми з фінансуванням ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів). На його думку, проблеми можна владнати шляхом передачі частини необхідних коштів з бюджетів новостворених ОТГ. Проте у самих громадах далеко не завжди готові йти на такі дії.
Також серед основних проблем аналітики виокремили питання впровадження заходів для заохочення медичних працівників та дефіцит кваліфікованих кадрів у сільській місцевості. Ключовим залишається фінансування закладів у 2019-році, оскільки з наступного року рівень мінімальної заробітної плати повинен підвищитись, що вплине на діючи розрахунки.
Підсумовуючи результати зустрічі, учасники підкреслили, що реформа триває, але на вирішення всіх питань необхідні час та ряд інших реформ. Які дозволять змінити структуру фінансування медичних закладів у районах та сільській місцевості.
