Не паліть опале листя! Ви труїте себе та своїх дітей

Люди скаржаться – сезонні «палії» розводять вогнища з опалого листя прямо перед будинками, на вулицях, в житлових кварталах, аби-де… Мешканці району не можуть відчинити вікна помешкань або ж просто висушити випрані речі. Дорослі та діти змушені дихати цим димом. Крім того, дим на довго зависає в повітрі, в результаті чого погіршується видимість на дорогах, що навіть призводить до ДТП. А найгірше те, що спалювання опалого листя несе чималу шкоду здоров’ю людини та природі.

Коротко про головне!
• спалювання листя, трави, гілля, будь-якого сміття заборонено законодавством;
• спалювання рослинних залишків, сміття шкодить здоров’ю людей та довкіллю, створює небезпеку для життєдіяльності;
• зазначені протиправні дії згідно чинного законодавства України тягнуть за собою адміністративну відповідальність, накладання та стягнення з порушників штрафів у розмірі від 340 грн. до 1700 грн.

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бенз(а)пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.

Окрім безпосередньої впливу на здоров’ю людини, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя…
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знає.
Починаючи боротьбу із паліями у своєму населеному пункті, ви повинні пам’ятати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись ст. 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із паліями.
Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена ст. 77 ч. 1 Адміністративного кодексу України.
Є й інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.
Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід скаржитись на них вищестоящим органам – в житлове управління, управління з благоустрою, виконкоми місцевих рад. У такому випадку значно корисніше посилатись на рішення самих місцевих органів. Якщо скарга не задоволена, слід скаржитись на місцеві органи влади, що її не задовольнили, в Державну екологічну інспекцію, пожежну службу, районну санітарно-епідеміологічну службу і в прокурату.

Яке покарання передбачене для порушників?
За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища чи з порушенням умов такого дозволу тягне за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян відповідно від 20 до 40 і на посадових осіб — від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Компостування – альтернатива спалюванню опалого листя

Метод компостування є безпечним способом переробки листя. Робити компост зовсім не важко! Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки, на кутках вбийте кілки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати ЗО см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу.
Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівноміно зволожується і не пересихає.
Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Правильне компостування не сприяє погіршенню стану здоров’я та не підвищує ризик виникнення пожеж, а, фактично, є своєрідною “допомогою” для садів, городів та інших земельних угідь.

Не паліть листя, гілля, сміття, не робіть шкоди своєму здоров’ю та навколишньому природному середовищу, в якому живете Ви та Ваші родини.