Прийшов Зосима – впали роси на покоси.
2 липня. Сьогодні мученика Зосими і о цій порі в давнину починалася косовиця. Заготівля сіна, так само як і жнива, була надзвичайно важливою і відповідальною справою. За короткий час (власне до початку жнив) треба було скосити й загребти траву. Тому працювали весь світловий день. Інколи господарю було важко впоратися самотужки з косовицею, тому ті, хто мав сінокоси на далекій відстані чи значні угіддя, що потребували додаткової робочої сили, влаштовували толоки. Ця форма колективної взаємодії та взаємодопомоги була добровільною і неоплачуваною. Господар зобов’язувався лише відвозити й привозити косарів і ситно – чотири рази на день – харчувати.
Косарі, які збиралися на толоку, обирали з-поміж себе отамана. Як правило, це був найдосвідченіший ґазда. Він першим прокладав загінку, керував роботою, тобто визначав її початок і кінець, узгоджував перепочинки косарів тощо. Крім нього, обирали ще й осавула – надійного помічника. Починаючи косовицю, отаман звертався до господаря з традиційною приказкою: «На сіно гнійок, а на валики лойок». За дощової погоди толоківці намагалися заспокоїти господаря: «Хоч сіно й чорне буде, та зима біла – поїсться». Під час косовиці українці співали спеціальні обрядові пісні – петрівочки. Вправитися треба було до свята Петра і Павла – 12 липня.
Іменинники сьогодні Іван, Фадей.
Сьогодні 20-ий місячний день. Сьогодні слід присвятити день усвідомлення внутрішніх зв’язків між людьми і подіями, живою і неживою природою. Належить зрозуміти, що нічого випадкового не буває. Все закономірно і одне випливає з іншого. Великі мудреці давнини говорили: «Дивіться не на речі, а на зв’язок між ними, і тоді вам відкриється істина». А ще сьогодні час духовного росту, подолання фізичних хвороб, депресивних станів, виходу з найскладніших життєвих ситуацій. Сміливо йдіть уперед, долаючи перешкоди.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1908 році: +7,3; а найтеплішим у 1939 – +33,8.
