Не одинокий, а покинутий
Якими ми уявляємо себе в старості? Звісно, що лише у найкращих тонах – щасливим сивочолим дідусем чи бабусею, у своєму домі чи квартирі, в оточенні люблячих дітей і купки галасливих онуків. Проте ніхто не може знати, якою та старість буде в майбутньому. Саме так сталося і з героєм нашої публікації. Про нього нам розповів сусід у телефонному дзвінку. Каже, що чоловік самотній, бідує і часто недоїдає. Просив якось допомогти йому.
Нам вдалося зібрати інформацію про старенького: Василь Іванович Курилко, йому 82 роки. Родом із Кіблицького, зараз мешкає у Гадячі на вул. Тельмана. Сусіди кажуть, що часто бачать, як він їсть із сміттєвих баків, виходить і перебирає залишене людьми. Із тих же баків несе у квартиру різний непотріб і мотлох, від чого у під’їзді навіть із першого поверху відчутний сморід. Окрім цього, кажуть, що через старечу забудькуватість справляє малу і велику потребу прямо на сходовому майданчику. Постійно брудний, неголений, навіть і без медичної освіти видно, що має «букет» хвороб.
Відомо, що Василь Іванович має двох доньок: Ольга Василівна Шиманова, 1960 р.н., мешкає у Києві, Тамара Василівна Курилко, 1966 р.н., проживає у м. Ірпінь. Жодна з них з невідомих причин із батьком не спілкується.
Оскільки Василь Іванович має дітей працездатного віку, відповідальність, згідно чинного законодавства, покладається на них. Тому органи соціального захисту не можуть вплинути на ситуацію. Ми, працівники редакції, протягом тривалого періоду телефоном і письмово намагалися зв’язатися з доньками, але відповіді не отримали і до цього часу. Ситуація тупикова. Адже навіть влаштувати старого у будинок для літніх людей не реально, бо діти повинні платити аліменти на утримання батька, доньки про це, мабуть, знають. Без рішення суду орган опіки не може здійснити процедуру оформлення у відповідний заклад. Намагався додзвонитись до них і дільничний. Сказали, що не спілкуються з батьком, і взагалі він їм не потрібен. Забули про споконвічний обов’язок дітей надавати батькам допомогу в хворобі та старості. Просто залишили старенького без допомоги… Цікаво, коли того прибере до себе Господь, ділити «наслєцтво» приїдуть?
Сусіди кажуть, коли поштарка приносить старому пенсію, біля нього щоразу з’являється якийсь «племінник» чи то «родич». Тому ми вирішили перевірити, правда це чи ні.
Дійсно, слідом за поштаркою приїхав на велосипеді Микола Михайлович, у розмові запевняв нас, що привіз їсти і заразом бере кошти на продукти та оплату комунальних послуг. Боргів у старого немає. Цей візит ми зафіксували на відео, потім виклали його на загальне обговорення у мережу Інтернет. За кілька днів воно набрало більше двох тисяч переглядів, купу коментарів у бік рідних доньок.
Наступного дня до редакції прийшов Микола Михайлович, де вже у робочій обстановці детальніше пояснив непросту ситуацію, яка склалася. Дуже хвилювався, щоб ми нібито не так зрозуміли його, що у цій ситуації він займає позицію благодійника, адже дуже жаліє дідуся, тому й піклується, так би мовити, «по доброті душевній». На наше питання, чому дідуся не лікує, відповів, що той не хоче навіть таблетки приймати, а ось мовляв сто грамів, то й заставляти не треба, сам просить. Бідкається, щоб за літо щось вирішилося із бідолашним, адже й сусіди починають нервувати. Як виявилося, паспорта у Василя Івановича також немає, десь згубив. Що ж робити далі – «родич» не знає, не знає і колектив редакції. Звертаємось до всіх, кому не байдужа доля старого: якщо маєте конкретні пропозиції чи поради стосовно вирішення проблеми, телефонуйте 0508011885.
«БМ»
Суду надається право у деяких випадках, в залежності від особливостей взаємин дітей і батьків, звільняти дітей від зазначеного обов’язку надавати матеріальну допомогу. Відповідно до законодавства доньки можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати батька, якщо він ухилявся від виконання своїх батьківських обов’язків.
