Народне свято «Берещенье» відзначається 11 квітня (за старим стилем – 29 березня).

У цей день шанували березу. Берещеньем день прозвали за традицію 11 квітня збирати березовий сік. За народним повір’ям, у цей день він володіє цілющою силою. Шанобливе ставлення до берези з приходом християнства отримало нове обгрунтування. За переказами, саме під цим деревом Богородиця і немовля Ісус ховалися від негоди.

Інші назви свята: «Берещеніе», «День берези», «Весняна берізка», «Кирило», «Іван-пустельник». Береза ​​відзначається багатьма народами. Вона символізує жіноче начало, турботу, здоров’я і життя.

Задовго до приходу християнської релігії це дерево вже навчилися поважати і звертатися з ним дбайливо і обережно. У нього просили допомоги і підтримки. Березу вважали примхливим і норовливим деревом. Звідси і збереглося двояке ставлення до неї.

Якщо їй сподобається людина, то вона буде підтримувати її, подарує удачу і щастя. Але часто просити її про допомогу не можна. Вона може образитися і може сильно «заплутати» життя людини.

Окремо виділяли плакучу березу. Її вважали деревом мертвих. У лікувальних цілях її не використали, тільки в магії. За повір’ям, вона пов’язана з загробним світом. До неї приходили, щоб заручитися підтримкою померлих предків. Також вважалося, що на її гілках люблять сидіти русалки і утоплениці.

У християнстві вважається, що береза ​​- дерево, яке здатне вигнати з людини свавілля, норовливість і деспотизм. Її використовували, щоб вигнати диявола. До минулого століття березовими різками карали кріпаків, брехунів і неслухняних дітей. У наших предків з березою було пов’язано чимало повір’їв. Якщо увіткнути гілку берези в дах, вона буде оберігати будинок від блискавки.

Вагітні жінки ходили до берези просити допомоги, щоб легко звільнитися від тягаря, а для майбутнього малюка – здоров’я і щастя. Проводили також обряди по лікуванню від недуг. Наприклад, якщо захворіла дитина, її потрібно було несильно хльоснути березовим прутиком, і вона незабаром повинна була набрати вагу.

11 квітня треба було обов’язково піти в березовий гай – послухати дерева. Це робилося для того, щоб визначити, чи не почалося чи рух соку. Сік заготовлювала кожна сім’я. З нього варили збитні з додаванням меду і приправ. Свіжим березовим соком поїли хворих. Вважається, що цей напій чистить кров, додає сил і виганяє зі шлунка всяку хворобу.