Діагноз – лікар за велінням серця
У потоці інформації про певні проблеми чи негаразди завжди приємно прочитати про щось хороше.
Мова піде про людину, яка мала особливий стиль роботи, для якої властиві порядність, цілеспрямованість, вимогливість, принциповість, життєва мудрість, а найбільше милосердя, любов до людей – про Софію Григорівну Фесенко. Переконана, що її ім’я добре відоме людям нашого міста і району. Адже через її «фонендоскоп» прослухано та вилікувано нею майже п’ять поколінь людей.
Ще в далекому 1961 році Софійка Горобець закінчила Київський медичний інститут. Із нього і почала свій такий нелегкий, іноді навіть тривожний трудовий шлях. За самовіддану працю у 1978 році Софію Григорівну призначили завідуючою дитячої консультації, а у 1979 – заступником головного лікаря по дитинству і пологовій допомозі.. Керівництво гідно оцінило роботу лікаря, і в 1987 році Софія Фесенко отримала орден «Знак Пошани».
Зі слів завідувача дитячого відділення Наталії Собко, це людина-легенда, і хоча зараз на заслуженому відпочинку, про неї у відділенні згадують майже кожного дня. Адже професійній витримці С.Г. Фесенко може повчитися кожен. Завжди чуйна до дітей, толерантна в бесіді з батьками, вона була і залишається прикладом для колег та молодих спеціалістів.
Мені також довелося лікуватися у Софії Григорівни. Тому з дитинства пам’ятаю про той рецепт, який вона приписувала від болю та жару. У ті часи ліків виписували мало, більше схилялися до народних методів.
«Діагноз» поставлено: Софія Григорівна – лікар за велінням серця. Адже життя людині дається для того, щоб своєю працею творити добро на землі.
Колектив редакції приєднується до вітальних слів з нагоди ювілею нашої героїні. Бажаємо, щоб те добро, яке вона дарувала людям, повернулося до неї сторицею.
Любов Шкрьоба
