У лікарні звільняють двірників і сторожів. Кажуть: економія

Чергова «реформа» у місцевій ЦРЛ: до редакції долетіли чутки, що з початку 2018 року повинні скоротити 10,5 ставок працівників господарського двору. Сторожів, фонд оплати праці яких на рік складає 147 тис. грн, замінять охоронною системою.  До слова, її встановлення коштує 200 тис. грн + щомісячне обслуговування близько 2500 грн. А замість сантехніків і двірників до роботи візьмуться працівники нещодавно створеного у районі КП «Сервіс».

У понеділок вранці у ЦРЛ була нарада, куди повинні були прийти усі, хто пов’язаний із змінами, і пояснити причину нововведень. Про що там говорили, чув і бачив кореспондент тижневика.

Насправді нарада виявилась не настільки багаточисельною, як заявляли. На 11-у годину в зал засідань ЦРЛ прийшли  головний лікар Олександр Басараб, Олександр Подорожний (заступник головного лікаря з дитинства та пологової допомоги),  Марія Осипчук (заступник головного лікаря з медичної частини), бухгалтери ЦРЛ, а також директор КП «Сервіс» Володимир Кирченков і ще кілька чоловіків, які не представлялись. Чесно кажучи, на нараду це було мало схоже, досить довго ніхто не бажав розпочинати діалог. Так і обговорювали питання кожна компанія між собою.

Олександр Басараб вів розмову із медиками. Було помітно, що вони відверто не задоволені нововведеннями, які їм нав’язують. Саме нав’язують, адже лікарня – це самостійна господарча одиниця, і питання щодо скорочення штату повинна приймати самостійно, без чиїхось підказок. Як стало зрозуміло із їхньої розмови, лист із списком «що робити» прийшов напередодні. Але побачити цей лист нам не вдалося, хоча його й тримав у руках головний лікар, який був не проти показати його кореспонденту. Але Олександр Подорожній незрозуміло чому забрав документ у О. Басараба, і через деякий час обоє вийшли із залу засідань, навіть не дочекавшись обговорення.

Єдиний, хто не стерпів мовчанки, була Марія Осипчук. Вона впевнена, що комунальне підприємство не впорається із обсягами робіт, які нині виконують штатні працівники лікарні:

«Візьміть всього три напрямки роботи і працюйте. Купіть техніку, щоб можна було розрити канаву, купіть люльку, щоб обрізати дерево, а ще снігоочисну машину – і усе. А інше не займайте! Ні ж, написав Шаповал листа, що головний лікар повинен підписати папірець про те, що він погоджується на скорочення цих людей. А ми не хочемо їх скорочувати! Кажемо усім: нам треба, щоб ці люди залишилися у лікарні. За 10 років і так уже скоротили 10 одиниць «дворових» працівників.

Як ви не можете зрозуміти: не зможете ви цього забезпечити! Поясню на прикладах. Мені зараз потрібно перенести автоклав, який важить 300 кг, із травматологічного відділення у інфекційне, або ж я, як начмед, повинна зараз перевезти 230-кільграмового хворого із реанімації у неврологію. Кого я буду викликати на допомогу?

У лікарні 600 одиниць техніки. Якщо раптом вночі не стане кисню у балоні, хто його обслуговуватиме? На це ж потрібно спеціальні дозволи брати! 

5,2 мільйона не вистачає для охорони здоров’я, а на цих людей витрачають  470 тисяч. Так скорочення – це вирішення проблеми? Абсолютно ні…»

Але на цей крик душі реакції майже не було. До того ж, за поясненнями медика, після встановлення охоронної системи без постійного нагляду залишаються морг, гараж, котельні, трансформатори, баклабораторія, загалом кабінети, які потребують постійного і саме людського нагляду. 

Схоже, що начальник КП «Сервіс» дійсно не надто розуміє, на який складний об’єкт він прийшов. Щоправда чітко дав зрозуміти, що над цим не заморочується, а просто виконує задачі, поставлені перед ним. Він продовжував наполягати, що послуги КП будуть безкоштовними, а лікарні доведеться сплачувати лише за витратні матеріали, і не зважав на пояснення бухгалтерів, що це неможливо.

Уже коли «нарада» закінчилась, і кореспондент попросив його розповісти про наміри підшефного йому підприємства щодо робіт у лікарні, В. Кирченков відмовився і сказав: «Поговоримо потім».

Щоб дізнатись, що це за розпорядження і хто його придумав, ми звернулись до заступника голови РДА Олександра Шаповала. Далі цитуємо: «Електрика, сантехніка і дрібні ремонти, МИ ХОЧЕМО, щоб обслуговувало КП «Сервіс». Є така думка, пропозиція, називайте її, як хочете.» Тобто, чітко дав зрозуміти, хто керує ситуацією. 

Далі йшли пояснення про те, що оптимізація пов’язана із недофінансуванням медичної галузі. До того ж, нібито керівник КП «Сервіс»  планує запропонувати працевлаштування тим, хто потрапить під цю оптимізацію.  Проте невідомо, чи ці плани здійсняться. 

Із вищеперерахованого ясно, що ніхто із думкою керівництва лікарні не рахується. При цьому забувають, що лікарня – це установа, де господарські працівники займаються не тільки своїми прямими обов’язками. Як би це не пролунало жорстоко, але допомагати тягати важких хворих або прилади  чи вивозити померлих їм також іноді доводиться. Сумніваємось, що цим займатимуться працівники комунального підприємства.     

«Базар Медіа в Україні»

ДО РЕЧІ

Напередодні у лікарні уже відбувалась подібна «нарада» – представники із РДА приходили із подібною пропозицією. Тоді через такі ж причини  «пропонували» закрити лікарняну бібліотеку, але медики зуміли відстояти своє.

Цього ж разу головний лікар «здався» відразу – того ж дня після наради він погодився на запропоновану «оптимізацію».