Шукаємо «пестувальника» котів
Саме таку вакансію оголосили днями у столичному зоопарку. Повідомлення про це оприлюднила прес-служба ініціативи «Зоокоти»:
«Якщо у вас немає можливості тримати кота, ви потребуєте фелінотерапії, зняття стресу після важкого дня чи просто хочете спілкування з Муррркотами – гайда до нас. Люди, які просто гладитимуть котів і соціалізуватимуть їх, також потрібні», – ідеться в повідомленні.
Здавалося б, робота мрії, чи не так? Сиди собі, чухай котика за вушком і отримуй насолоду… І навіть не зважаючи на те, що за цю роботу платити не будуть, бажаючих вистачає, і більшість із них, до речі, має основну роботу.
У нас навпаки – люди не те що шукають захоплення для душі, а навіть постійної роботи мати не хочуть. Про це свідчить список вакансій, які щотижня розміщують на сторінках нашого тижневика роботодавці. До того ж, кількість вакансій постійно збільшується. Назріває питання: чому люди не хочуть працювати? У той час, як потік безробітних шалений, і люди нарікають на відсутність роботи. Цікаво, які ж тоді спеціальності мають ті, хто шукає роботу? Можливо, наш район повен кібернетиків, металургів, хіміків чи машинобудівників, вакансій для яких на Гадяччині не знайти?
Як виявилось, усе банально просто: у пошуках роботи реєструються люди звичайних робітничих професій, вакансій для яких повно.
«Сирзавод» – найбільше підприємство у Гадячі і, відповідно, заявляє найбільше роботи. Водночас саме сюди йти працювати люди не хочуть – про багатомільйонні борги і ситуацію із невиплатою зарплати знають не лише у районі, а й в усій області. Але зустрічаються й такі відчайдухи, які у пошуках хоч якогось заробітку погоджуються, свідомо розуміючи, що чекатимуть зарплату дууууже довго.
Із професіоналів нині затребувані лікарі. ЦРЛ і Центр ПМСД постійно виставляють купу вакансій (нещодавно ми розповідали на сторінках тижневика про брак лікарів), але такі працівники взагалі відсутні. Куди дівається «молоде покоління спеціалістів», яке закінчують профільні заклади, – невідомо. Кажуть, що після навчання потрібно чимось заманювати молодь у район, по іншому вони повертатись чомусь не поспішають. А заманювати, на жаль, нічим, адже зарплату підвищувати немає можливості, вільного житла для молодих спеціалістів також немає.
Наступна вакансія, яку пропонують шукачам роботи у Гадяцькому районі чи місті – це бухгалтери. Але найчастіше шукають із досвідом і з вищою освітою, недосвідчених брати не хочуть. До речі, кажуть, що бухгалтерів, яких готує місцеве ВПАУ, беруть неохоче, нині там вчать на «обліковців».
Окрім попередніх спеціальностей, затребувані електрики, слюсарі й сантехніки. Але казус у тому, що заявлена зарплата у 3200 не надто підходить чоловікам як годувальникам сімей…
А ще потрібні швачки, яких на Гадяччині дефіцит. Тому, якщо у вас інша професія, але є бажання працювати – не проблема. Адже можна «перевчитись». У такому разі навчання у спеціальних центрах профтехоствіти або при навчальних закладах безкоштовне. Єдина умова, яку потрібно виконати, – це обов’язково влаштуватись на роботу.
Крім того, уся робота автоматично стає підходящою для тих, хто байдикував більш ніж півроку. Тоді «на біржі» вам пропонуватимуть будь-які вакансії. А якщо ви за якихось причин відмовляєтесь, то виплату по безробіттю припинять.
Щоб цього не сталося, більшість «робітників» хитрять – просять потенційних роботодавців написати у бланку, що вони їм не підходять. Саме це і рятує їх від припинення виплат. У цьому разі, поки людині підшукують нову роботу, вона отримує гроші.
Як виявилось, розмір грошової допомоги у кожного непрацюючого різний – від 544 до 6400 гривень. Остання цифра зустрічається дуже рідко, бо таку виплату отримують лише ті, хто, працюючи, мав пристойну зарплату. Тому в основному усі отримують мізерну місячну виплату. І як би не було дивно, це їх аніскілечки не засмучує. Адже ще можна отримати субсидію, допомогу по малозабезпеченості, кілька цілком вагомих «матеріальних допомог» та ще й нелегально підробляти. Погодьмося, що таким нехитрим шляхом назбирається непоганий дохід. Ось вам і відповідь на питання, чому люди не хочуть працювати – не вигідно!
Оксана Кириченко
