Щодня – безкоштовне природне шоу

Більшість із нас перед тим, як вранці вийти з дому, обов’язково цікавиться погодою. Проте не всі розуміють, завдячуючи результатам чиєї роботи ми маємо прогноз. Мало того, навіть не усі знають, що у Гадячі існує метеостанція. Тому напередодні професійного свята метеорологів, яке щорічно відзначають 19 листопада, ми вирішили відвідати нашу метеостанцію і розповісти вам, як же «робиться» погода.

У Полтавській області налічується 5 метеостанцій, одна з яких із 1943 року знаходиться у Гадячі і є підрозділом Полтавського обласного центру гідрометеорології. Усього тут працює восьмеро спеціалістів: метеорологи Ірина Муромець, Валерій Іваночко, Катерина Стрижак, Ніна Федотова, агрометеорологи Анатолій і Тетяна Басараби, спостерігач посту на річці Псьол Валентина Ярмоленко.

Начальник метеостанції Марина Карфідова була на зміні у день нашої зустрічі.  

«Наша робота дійсно романтична. Я просто обожнюю хмари!  Це безкоштовне шоу неймовірної краси. Не працюючи тут, сумніваюся, що вставала б о 6-й ранку, щоб подивитися на ранкове небо, або навпаки чекала б заходу сонця, щоб глянути на нічне.

Проте, окрім романтики, робота дуже відповідальна, адже цифри, подані нами, повинні бути точними. А ще потрібно бути небоязким, адже працюємо цілодобово і  спостереження проводимо не лише у приміщенні, а й на вулиці».

Як виявилось, місцева метеостанція не складає прогнозу погоди. Як розповіла Марина Сергіївна, у тих рідкісних випадках, коли гадячани згадують про існування станції, то телефонують, щоб дізнатись точний час, коли ж буде дощ. Але напевне працівники цього сказати не можуть.

Робота метеоролога полягає у постійному спостереженні за погодою і вимірюванні погодних явищ.  Виміри проводяться 8 разів на добу, кожні 3 години. Місцеві метеорологи виходять на свій метеомайданчик у чітко визначений час, синхронно із іншими метеорологами світу. Вони фіксують напрям і силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск, перепад температур землі і повітря, хмарність, рівень води в річках. Окрім цього, спеціалісти проводять агрометеорологічні спостереження зі зростання і розвитку сільськогосподарських культур. Усі спостереження формують у зашифровану телеграму і передають в обласний центр, а звідти – у столичний.  

До речі, Україна входить у Всесвітню метеорологічну організацію, тобто усі країни світу безкоштовно обмінюються цими даними. Буквально через 40 хвилин на основі цих даних  інформація на синоптичних сайтах обновлюється. А прогноз роблять в Укргідрометцентрі на основі даних про фактичну погоду, які передають із кожної метеостанції, у тому числі й гадяцької, а також на основі супутників із космосу.

Прилади у приміщенні метеостанції старі, але усі в робочому стані. Із більш-менш нового – комп’ютер і електронний вимірювач атмосферного тиску. Найбільший раритет – барометр 1948 року, ртутний, чашковий, який стає у нагоді, коли відсутнє світло. 

Більшість спостережень відбувається на метеомайданчику, де є з десяток приладів, що фіксують різноманітні погодні параметри. Тут і вимірювач нижньої межі хмар, який визначає відстань хмар від землі, і психрометрична будка, в якій вимірюють температуру, вологість і тиск повітря, і опадомір, і рейки, за допомогою яких дізнаються про кількість снігу, і флюгери та термометри на ґрунті і в ньому. Але найбільшу увагу привертає ожеледний станок – кілька натягнутих дротів, якими вимірюється величина ожеледо-паморозевих явищ, таких як ожеледь, заморозок і налипання мокрого снігу. Звісно, найбільш пам’ятний випадок у працівників метеостанцій був у березні 2012 року. Тоді, пригадує Марина Сергіївна, налипання слабого мокрого снігу раптом переросло у дуже небезпечну ожеледицю. Ви, мабуть, також пам’ятаєте, скільки лиха наробила тоді погода.

Часто ми помічаємо, що  прогнози на різних синоптичних сайтах не сходяться. Чому ж так? На це питання у начальника метеостанції також є відповідь: кожен прогноз розраховує комп’ютерна програма. Прогнози різняться тому, що в Інтернеті багато різних програм, у які закладаються фактичні параметри. А ще прогноз може не відповідати дійсній погоді через те, що точно знати, куди поверне циклон і в який бік він рухатиметься, дуже важко.

Ось така вона, ця робота – нелегка і дуже відповідальна. А якщо задуматися, то й незамінна. Адже лише метеорологи знають усе про опади, тумани й вітри. Вони щодня спостерігають за хмарами, прискіпливо працюють з цифрами і формують зведені телеграми. Саме результати їхньої щоденної праці ми бачимо у прогнозах погоди на телебаченні, радіо та в Інтернеті. На результати їхньої роботи орієнтуються мільйони людей. А вони щодня намагаються виправдовувати цю довіру.

Оксана Кириченко

Фото 1 Начальник метеостанції на метеомайданчику

Фото 2. Найстаріший прилад на станції – барометр ртутний чашковий, 1948 року випуску