Про Гадяч і залізницю

Залізничне сполучення з’явилось тут наприкінці 19 сторіччя. Цьому сприяв тодішній міністр шляхів сполучення Російської імперії Аполлон Костянтинович Кривошеїн, який мав у цій місцевості маєток. Будівництво Гадяцької під’їзної колії нормальної ширини було дозволено Комітетом Міністрів 1 червня 1893 року, а вже 15 жовтня 1894-го дільниця Лохвиця — Гадяч відкрилася для правильного руху. Спорудження лінії мало продовжуватись, але, на жаль, попри всі плани, станція Гадяч так і залишилась тупиковою.

За найпершим  проектом «чавунка» повинна була пройти від Лохвиці — через Гадяч — до Лебедина. Але від цього відмовилися у тому ж таки 1894 році, коли Кривошеїн пішов у відставку.  Пізніше, перед Першою світовою війною, Гадяч мали сполучити залізницею з Охтиркою. 13 березня 1912 року комісія з нових залізниць, закінчивши обговорення проекту будівництва кількох залізничних гілок до державних магістралей, серед першочергових та найбільш нагальних планів назвала спорудження гілки до Південних залізниць — від ст. Охтирка до ст. Гадяч. «Комиссия о новых железных дорогах … по вопросу о сооружении линии Ахтырка — Гадяч предложила предпринимателю — генералу В. В. Максимову  осуществить кратчайшее соединение между конечными пунктами, причем линия должна подходить к Чупаховскому и Веприкскому сахарным заводам. К гор. Зенькову должно произвести изыскания для соединения его отдельной ветвью, которая могла бы в будущем стать частью магистрали, проектируемой от ст. Полтава к ст. Конотоп или к ст. Путивль», — повідомляв 7 квітня 1912 року «Вестник ЮЖД».

Перша світова війна зупинила бурхливий розвиток залізничного транспорту Російської імперії, тож проекту лінії Гадяч — Охтирка не судилося стати реальністю. А просторий залізничний вокзал, який було побудовано з розрахунку на те, що станція має бути вузловою, у 1943 році  підірвали німці… Нині лише залізничний насип, що був збудований до села Мартинівка, та кам’яні мостові опори через річки Грунь та Псел нагадують про колишні плани.

з офіційного сайту Південної залізниці

Відвідуючи Гадяч, цікаво будо подивитися — як же виглядає місцевий вокзал. Точніше — станція.

Отже, на сьогодні Гадяч — тупікова пасажирська та вантажна залізнична станція на одноколійній неелектрифікованій лінії Лохвиця — Гадяч, що є відгалуженням від ділянки Ромодан — Ромни — Бахмач. Станція виникла у 1895 році, останній ремонт був проведений у 2001-му.

Приміське пасажирське сполучення здійснюється з вузловою станцією Лохвиця. Пасажирські поїзди далекого сполучення відсутні. Раніше до Гадяча курсував пасажирський поїзд з двох вагонів «Харків — Гадяч» (раз в два дні), та «Кременчук — Гадяч» (безпересадочний вагон, курсував у складі поїздів «Кременчук — Бахмач» та «Кременчук — Ромодан». Відмінено з 29.05.12)

Сама станція виглядає доволі гарно і доглянуто. 

Є невеличкий зал очікування, стенди з інформацією для пасажирів, історією станції.

За розкладом на сайті Південної залізниці тут курсує лише один поїзд «Гадяч — Лохвиця» . Відправлення з гадяча о 19:22, прибуття у Лохвицю о 20:35. Надаз він вирушає вже наступного дня о 6:30 ранку і прибуває у Гадяч о 7:45. Але його у розкладі на станції чомусь немає.

За вокзалом у тупіку — промислова зона, яка і є основним користувачем місцевої залізниці. Неподалік від станції стоїть маневровий тепловоз ЧМЕ3. Гадяч — більш вантажна станція, ніж пасажирська.

Жителі Гадяча та найближчих населених пунктів купують тут залізничні квитки, а сідають на потяги в Полтаві, Ромодані,Ромнах, Миргороді… На момент нашого візиту біля каси навіть був пасажир.

Шкода, що плани продовжити залізницю від Гадяча до Охтирки (ця станція також є тупіковою) так і залишилися лише планами…

“Полтавщина”