Від зупинки лишилась тільки рама…
«Вирішили із дружиною відвезти сина на вихідні у Тепле до батьків. Почали збиратися. Виглянув за вікно – дощ починається. Думаю, парасольку брати не буду, скільки ж я там постою, капюшон накину на голову, бігом малого батькам передам, а сам у зупинці перечекаю, поки автобус їхатиме.
Так і зробив. До Теплого доїхали, дощ пустився ще дужче. Вийшли із сином із автобуса. Зустрів нас батько, посадив онука у машину, кількома словами перекинувся зі мною і поїхав. Я ж розвернувся йти до зупинки, а її… немає! Лишилась від неї тільки рама, до якої кріпились металеві листи. Мабуть, комусь у господарстві потрібні…»
«БМ»