«Театр – це мистецтво віддзеркалювати життя…»
Таким висловом охарактеризував театральне дійство відомий режисер і актор Костянтин Станіславський. І дійсно, саме цей вид мистецтва відображає насамперед наше з вами життя, радість і смуток, захоплення і розчарування; це одна з дорогоцінних ланок, яка є в нашому суспільстві. Не дивлячись на свою багатовікову історію, театр популярний і досі. Він є своєрідною розрадою у сучасні важкі часи. Він поєднує в собі і літературу, і акторську гру, і музику. Свій початок театр береіз Стародавньої Греції. Вистави відбуваються у різних жанрах. Із театральної сцени все виглядає інакшим, більш природним, натуральним. Це дуже гарний вид мистецтва, але й дуже важкий, адже, на відміну від телевізійних зйомок, у актора немає права на помилку. Таїнство театрального спектаклю – це заслуга не лише акторів, а й декораторів, костюмерів, музикантів.
Із 1961 року у Відні почали відзначати день театру як професійне свято.Це свято не тільки для акторів сцени, цей день відзначають і мільйони глядачів-шанувальників.
Театр розвивається не лише у великих містах, а й у маленький селах. Прикладом сільського театру є народний драматичний театр у селі Рашівка. Історія села повідомляє про те, що ще у давні часи художні керівники місцевого Будинку культури активно займалися розвитком на той час ще драматичного гуртка. Учасниками його були жителі, які прагнули духовного збагачення. Але часи змінювалися, ів 1982 році під керівництвом Івана Голубенка була показана вистава «Фараони», якамала великий успіх серед глядачів і поціновувачів театрального мистецтва. І драматичний гурток з цього часу змінив свою назву на театр. Згодом протягом років змінювалися художні керівники, кожен із них продовжував справу своїх попередників. Завдяки виставі «Мартин Боруля» під керівництвом Лідії Ботвини у1995 році драматичному театру присвоїли звання «народний». За час свого існування він здобув не одну винагороду: 2001, 2005 рр. – диплом І ступеня за високий професійний рівень у ІІ-му обласному турі Всеукраїнського огляду народної творчості, а у 2006, 2009, 2015 рр. театр підтвердив звання «народний».За всю історію його існування було зіграно близько 150 вистав. Репертуар різний – як класичний, так і сучасний.Це твори М.Старицького, О.Коломійця, І.Карпенка-Карого, Я.Стельмаха, комедії, драми, гумористичні сценки.
Зараз керівником народного драматичного театру є Віка Гончаренко, колишнявипускниця коледжу культури і мистецтв ім. І.П.Котляревського. За словами директора Будинку культури Володимира Онищенка,вона проявила себе як гарний спеціаліст, представивши 11 березня виставу«По-модньому» (за М.Старицьким). Зараз колектив працює над підготовкою дитячої вистави до Дня захисту дітей та до театрального заходу, присвяченого Дню працівника сільського господарства. Місцеві аматори, незважаючи на те, що ходять кожного дня на роботу, мають вдома свої господарства, клопоти, проблеми, знаходять вільний час на улюблене хобі і до репетицій ставляться з великою відповідальністю. Декорації на сцену, костюми, музичний супровід– усе підбирають самі. Кожен свою роль не грає, а проживає, співпереживає зі своїм героєм. Акторський склад зазвичай налічує 12 осіб, але трапляються випадки, що на певну виставу добирають більшу кількість. Вражає й те, що місцеві жителі дуже активні, і свої акторські здібності розвивають не тільки дорослі, а й діти.
У день професійного свята вітаємо всіх працівників театру, бажаємо творчого натхнення, цікавих вистав і визнання глядачів.
Світлана Рожі
