У Розбишівці відкрили пам’ятник жертвам Голодомору
22 листопада в центрі села Розбишівка встановлено, відкрито та освячено пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років.
Звернення сільського голови Розбишівської сільської ради з нагоди відкриття пам’ятника жертвам Голодомору1932-33 років:
“Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932 – 1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства. За своїм вражаючим масштабом Голодомор можна порівняти тільки з втратами нашого народу від Другої світової війни.
В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію. 
Не оминула ця біда і наше село. Виконавчим комітетом та депутатським корпусом було вирішено встановити пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. Кошти для виготовлення пам’ятника були надані ТОВ «Вікторія Агро», а територія впорядкована за рахунок місцевого бюджету.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління. У період з квітня 1932 по листопад 1933 рр., тобто приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони безневинних людей. На підтвердження страшних наслідків Голодомору в Україні дослідники називають різні цифри жертв, так щодня вмирало приблизно 25 тис. осіб, тобто понад 1000 осіб щогодини, або ж – 17 осіб щохвилини.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про невинно убієнних наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду. Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх упокоєння!”
