«…Тепер хочу стрибнути із гори без парашута»
«Я не розумію тих людей, які прийшовши на пляж, можуть лягти і просто лежати! Я не звикала до інертного відпочинку, мені потрібен драйв. Розумію про небезпеку, але нічого із собою зробити не можу» – розповідає 18-ти річна гадячанка Іванка Мардакіна. У свій досить юний вік вона має безліч захоплень, більшість із яких досить екстремальні, як для дівчини. Вона любить стрибати із мосту (не радимо це повторювати), із 15-ти років самостійно катається на спортивному мотоциклі, а нещодавно здійснила чергову мірю – стрибнула із парашутом.
На перший погляд Іванка – звичайна сучасна міська дівчина. Побачивши її, ніколи б не здогадався, що у ній приховано скільки всього цікавого. Лише під час розмови, починаєш розуміти наскільки це енергійна та драйвова людина.
Вона закінчила школу із золотою медаллю, вступила на архітектурний факультет Київського Національного авіаційного університету і тільки тоді змогла втілити свою мрію у життя.
– Хотіла стрибнути із парашутом вже давно, але знала, що до 18 років – лише із дозволу батьків. Знаючи, як до цього ставляться мої рідні, я вирішила почекати повноліття. І якщо із захопленням мотоциклом мене підтримав саме тато, то ця новина для нього була шоком. Він мовчав цілий тиждень, але все ж згодився.
Стрибати вирішили у Києві на аеродромі «Чайка». Вся родина поїхала підтримати Іванку. Але стрибок не відбувся – перший літак піднявся у небо і, не набравши потрібної висоти, спустився на землю. Цього дня польотів більше не було, а родина Іванки повернулась у Гадяч, залишивши доньку в Києві.
Друга спроба була наступного дня, але вже без групи підтримки – вранці вона сама повернулась на аеродром.
– Знову були проблеми – починався дощ, хмари були низько… Я чекала близько трьох годин. Раптом мене покликав мій інструктор і сказав готуватись. До речі, це взагалі був мій перший політ літаком. У ньому не було жодної дівчини окрім мене. Та і взагалі дівчата дуже рідко стрибають.
Літак , у якому летіла Іванка, піднявся на висоту 3500 метрів – вона дуже близько бачила густі, білосніжні хмари і яскраве сонечко. Вона навіть не встигла злякатись, коли інструктор вистрибнув із літака.
– Ці відчуття неможливо передати! У мене був варіант стрибнути самій із парашутом на висоті 800 м, але там немає вільного падіння. А тут, 30 секунд насолоди вільним польотом.
Мені казали, що швидкість падіння близько 200 км за годину. Такі враження, ніби у середині пусто, тіло падає. Інструктор казав мені не відкривати рота, бо потім не зможу закрити. Я ж не послухала – співала пісні і кричала щосили.
Приземлившись, інструктори ще довго не могли вгамувати дівчину, яка перед стрибком була дуже спокійною. Лише вгамувавши емоції і переглянувши фото і відео-кадри, вона зрозуміла, що, принаймні, одна її мрія здійснилась. Але Іванка на цьому не збирається зупинятися.
– Мама думала, що найекстремальніше у моєму житті вже відбулось. Але я вже придумала нове зайняття – тепер хочу стрибнути із гори без парашута (вінгсьют), у спеціальному костюмі. Після цього мама перехрестилась…
А поки стрибок зі скелі лише у перспективі, планів на найближчий час вистачає. Іванка вже примітила собі досить популярне молодіжне зайняття – тепер збирається стрибнути із пішохідного мосту у Києві і пролетіти над Дніпром канатною дорогою. І від стрибків із парашутом відмовлятись не збирається, але наступний буде вже самостійним, без інструктора.
Оксана Кириченко
Вінгсьют (англ. Wingsuit, від wing – крило і suit – костюм: «костюм-крило») – спеціальний льотний костюм з перетинками між руками і ногами, що має схожу з крилом літака конструкцію. Розрахований на досягнення максимальної аеродинамічної якості.
