5 пам’ятників за одну ніч, або декомунізація «по-нашому»

Рівно рік минув із того часу, як почали декомунізовувати Гадяч і звалили пам’ятник вождю пролетаріату у центрі міста. Хвиля модного на той час «ленінопаду» прокотилася тоді усією країною. Невдовзі, щоб не продовжувати «варварського» повалення історичних пам’яток, було прийнято Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».

Відтоді почалося обговорення: як перейменувати ту чи іншу вулицю і чи взагалі залишати пам’ятні знаки у містах та селах…

Мабуть, не дочекавшись виконання умов закону, жителі Гадяцького району вирішили діяти самостійно. У ніч на 30 січня у районі «демонтували» 5 пам’ятників: у Краснознаменці – пам’ятник Дзержинському, у Харківцях – Чапаєву, у Лисівці – Кірову. Уже потім стало відомо, що цієї ночі не «встояли» також пам’ятники Леніну у Вельбівці і Ручках. 

Відгуки стосовно цієї події прямо протилежні один одному. Із одного боку – гарна новина, адже район очищають від ідолів тоталітарної системи. Але «демонтаж» проводили із явними правопорушеннями з юридичної точки зору. От тепер і розберись: патріотизм чи хуліганство.

Оксана Кириченко

Фелікс Дзержинський – один із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору». Проводив жорстоку політику репресій проти противників більшовицького режиму.

Сергій Кіров – радянський державний і політичний діяч, член Політбюро ЦК ВКП(б), активний організатор політичних репресій та переслідувань духовенства.

Василь Чапаєв –  комдив Червоної Армії, придушував селянські повстання проти більшовиків на Уралі.