Антинародна реформа чи шлях до відродження суспільства?

10 липня у приміщенні РДА відбулося засідання з приводу обговорення внесення змін до Конституції України та проекту децентралізації влади. Для визначення проблематики та шляхів вирішення питання на зібрання були запрошені голови сільських рад району, директори шкіл, адвокати, нотаріуси, учителі правознавства та представники політичних партій.

Нагадаємо, 1 квітня цього року урядом України було ухвалено концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Згідно неї, із території нинішньої Полтавської області пропонують створити 4 райони: Кременчуцький, Хорольський, Миргородський і Полтавський. Задля приближення послуг до населення замість областей і районів планується створити регіони, райони і громади, а територію теперішнього Гадяцького району розділити на три громади: Гадяцьку, Петрівсько-Роменську і Лютенську. Зміни до Конституції  проводитимуться вже з урахуванням цієї реформи.

«Хто краще працює –  той краще живе!» – Петро Порошенко.

Голова РДА повідомив, що 25 червня у Києві відбувся День діалогу. Присутнім запропонували переглянути відео виступу Президента. Петро Порошенко розповів про свої рішучі наміри щодо децентралізації влади і проведення реформи місцевого самоврядування. Наголосив, що реформа докорінно змінить структуру влади в країні.

 «Основне для нас – це заможне суспільство», – Сергій Бондаренко (заступник голови РДА).

Спільним розпорядженням Гадяцької РДА та районної ради вирішено обговорити і внести пропозиції. Сергій Бондаренко представив відео-презентацію, у якій було показано позитивні сторони реформи. До вашої уваги публікуємо 5 кроків запропонованої системи реформування.

Перший крок:

*Створиться трирівнева система адміністративно-територіального устрою (регіони – нинішні області АР Крим, міста Київ та Севастополь; райони, кожен з яких об’єднає декілька нинішніх районів; громади, кожна з яких складатиметься з декількох міст, селищ, сіл, поселень).

*На кожному рівні адміністративно-територіального устрою діятиме обрана виборцями рада та створений виконавчий орган.

Другий крок:

*Повноваження між органами місцевого самоврядування розподіляться за принципом субсидіарності (принцип субсидіарності – це розподіл видів видатків між державним та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами. Ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача).

*У громаді діятиме дошкільна та шкільна освіта, первинна медицина та «швидка допомога», комунальне господарство, охорона правопорядку, пожежна охорона та соціальний захист.

*У районі – спеціалізована шкільна освіта (спорт-школи, школи-інтернати), вторинна медицина, стаціонари загального профілю.

*У регіоні – професійно-технічна освіта, спеціалізована медична допомога, планування регіонального розвитку, збереження природних ресурсів та інша регіональна інфраструктура.

*Кожен рівень місцевого самоврядування отримає свої виключні повноваження.

Третій крок:

*Основні повноваження державних адміністрацій перейдуть до органів місцевого самоврядування, залишивши виконавчій владі тільки контрольні та координуючі повноваження.

Четвертий крок:

*Повністю оновиться бюджетна система.

*Завдяки збільшенню розмірів громади з’являться додаткові ресурси та можливість більш раціонально їх використовувати.

*Усі місцеві бюджети отримають прямі стосунки з державним бюджетом, що дає прогнозованість і стабільність надходжень.

*Місцеві податки стануть основою місцевого бюджету і залежатимуть від громади та її влади.

*Створиться нове коло можливостей місцевих бюджетів та умови до планомірного зросту місцевої економіки.

*З’являться нові робочі місця та збільшаться надходження до місцевого бюджету.

*Зростання бюджету дасть нові можливості для подальшого розвитку громади, району та регіону.

П’ятий крок:

*Збалансуються повноваження органів влади (коли достатньо повноважень та ресурсів, зростає авторитет органів місцевого самоврядування та їх вплив на середовище проживання).

*Завдяки реформі кожен рівень місцевого самоврядування отримає свої повноваження, необхідні ресурси для їх виконання та встановлений порядок відповідальності.

Плюси реформування:

*Створяться успішні та дієздатні територіальні громади.

*Оновлений бюджет.

*Справжня влада – громада.

*Збільшаться фінансові доходи на місцевий бюджет.

*Члени громади зможуть використовувати різну мову, однак єдиною державною є українська.

Хороші сторони майбутнього реформування ми вже почули. Але, на жаль, є зворотна сторона медалі – не всі присутні на засіданні були в захваті від майбутніх змін.

Мінуси реформування:

*Реформа потребує великих фінансових витрат (але керівники реформування кажуть: «Знайшли кошти на Євро, невже не знайдемо на реформу?»).

*Реформа приведе до масштабних скорочень робочих місць (кажуть, що кількість посад практично зберігається, проте змінюється їх структура).

*Із проведенням реформи з карти України зникне Гадяцький район. 

Свої думки мали змогу висловити всі присутні на зібранні. Ось вислови тих, кому реформа, м’яко кажучи, «не вселяє довіри»:

«Думку про реформування підкидають ті, хто хоче підбурити суспільство!» – Микола Торяник

 «За такий район, як Гадяцький, ми повинні поборотись», – Тетяна Мілька (сільський голова с. Книшівка).

«Ніякої децентралізації тут немає. Це антинародна реформа!» – Вадим Біляк (сільський голова с. Ціпки).

«Це питання потрібно винести на всенародне обговорення», – Олександр Лукаш (голова Гадяцької районної ради).

Наприкінці засідання було вирішено: усі пропозиції чи доповнення до реформування місцевого самоврядування в письмовому вигляді приносити в РДА, кабінет №13. Тож усіх, кому не байдуже майбутнє нашого району, запрошуємо долучитися до обговорення майбутньої реформи. У наших силах будувати майбутнє.

Оксана Кириченко

 

Проблеми реформування в країнах Європи

У Польщі адміністративно-територіальній реформі чинився опір на регіональному та локальному рівнях. Тому замість запланованих 12 великих воєводств було утворено 16, а кількість повітів порівняно із проектом було збільшено майже вдвічі. Унаслідок цього плани уряду щодо створення фінансово сильних повітових бюджетів залишилися значною мірою нереалізованим.

Натомість у Франції примусове укрупнення взагалі не здійснювалося, і нині в країні гостро стоїть проблема фінансової спроможності дрібних громад.

У Республіці Молдова адміністративно-територіальну реформу, що включала в себе ліквідацію радянського спадку у вигляді районного поділу країни та створення більших за площею повітів, було здійснено у 2000 р. Даний крок був украй негативно сприйнятий болгарською етнічною громадою.

В Іспанії політика регіоналізації призвела до ерозії партійної системи, унаслідок чого поряд із традиційними загальнонаціональними політичними партіями були утворені нові, за етнічною та регіональною ознакою.