Соломійка температурила. Тетяна гладила дівчинку по голівці:

– Уже нічка. Треба спати. Сон відганяє хвороби від діток. А я розповім тобі щось дуже цікаве. Колись я зустріла казку…

…Оксана і Тетяна були зведеними сестрами. Оксана – старша, Тетяна – молодша. Теплих стосунків між дівчатами не склалося. Та й різні вони були. Оксана – мовчазна, вродою не вирізнялася. Таня – гарненька, весела щебетушка.

Коли дівчата підросли, матір одягала свою Оксану краще. Хвилювалася, аби в дівках не засиділася. І тихо заздрила падчерці, за якою мало не з молодших класів хлопці очима стріляли. Коли почала дівувати Таня, мачуха Люська сказала чоловікові:

Принаймні поки що. Із таким білим красенем гадячанин Іван Володимирович прийшов у вівторок до редакції. Ділиться секретом і розповідає, що такі грибні місця знаходяться  між Веприком і Бобриком. «Полював» недовго – із дому виїхав вранці,  а вже по обіді повернувся у Гадяч із 730-грамовим білим грибом. Окрім цього велетня, назбирав ще невеличке відерце тільки білих.

Бо тут святкують День села. Минулими вихідними біля сільського Будинку культури зібралась уся сільська родина.

Так, минулими вихідними у районі святкували День села. 

Далекі родички Ліда і Наталка були найкращими подругами. У Ліди були багатшими батьки. А бідніша Наталка мала гарну вроду. Проте хлопці вилися біля Ліди. Не оминув дівчину увагою і перший містечковий красень Гордій. Гордія ще у школі нарекли Гордим. Бо таким він і був. Наталці також подобався хлопець. І коли він вибрав її подругу, чи не вперше позаздрила Ліді. Й почала відраджувати, аби та не захоплювалась Гордієм, бо він зазнайкуватий і скупуватий. Із вигодою все робить. Ліда віджартовувалась, мовляв, плітки це. У їхньому містечку, мабуть, немає жодної людини, про яку б не вигадали якусь дурницю.