м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

VjKQPNZqUf427 серпня у Ручках святкували День села

Під час святкування бажаючі взяли участь у розіграші лотерей, відпочивали на атракціонах. Концертне дійство було насичене виступами місцевих талантів: танцювального колективу «Волошка», жіночого ансамблю «Дзвінка криниця», чоловічого дуету Вячеслава Свинарьова та Романа Касенича та інших. Частували кашею та варениками. Також відбулася виставка робіт майстрів: А. Катіби, Д. Боряк, С. Мельник, В. Захарченко,  Л. Лоєнко.

25Майже одночасно заходи проводилися у селах Книшівка, Розбишівка, Хитці, Ціпки, Лободине, Плішивець. Плішивчанам пощастило найбільше, адже на їхнє свято навіть запрошували зірку – Наталію Май.

DSC 8170Минулої суботи, на стадіоні «Колос», відбулася районна спартакіада «Краще спортивне село», приурочена 25-й річниці Незалежності України. У програмі змагань: волейбол, гирьовий спорт, міні-футбол, настільний теніс, перетягування канату, шашки. Усі проявили волю до перемоги та спортивний гарт. Переможцем стала команда Петрівсько-Роменської с/р, друге місце посіла команда Рашівської с/р, третє – команда Веприцької с/р.        

thumb 81414 photogallery mВітер завивав у трубі комина, висвистуючи похоронний марш, і погода сльотилася, наближаючи похмурий осінній вечір. А в низенькій, сірій, наче гриб-моховик, хатині недобрим оком блимала одинока лампа. Безвухий не міг померти. Він то корчився у нестерпно-болючих конвульсіях, і глухий стогін розривав його старечі немічні груди, то випростовувався у ще більших муках і вже тоді просто вив в унісон сусідському псу, та померти чи ба навіть втратити свідомість не міг. Старий вже майже місяць нічого не їв, лишень пив криничну воду, та смерть не приходила, як він її про це не благав.

fe1faedd3934У вікна заглядало сонце. Ірина заслонилася від нього краєчком ковдри. Отак би лежати, ні про що не думаючи. Заховатись від проблем, від тривог, від болю.

Відколи вона знайшла ці листи від матері, не мала спокою. А тут ще бабуся: дивиться якось розгублено, запобігливо, ніби Ірина щось їй винна. Якщо чесно, Ірина знає: старенька чекає від неї першого кроку, першого слова. Сподівається, що підійде внучка, обніме, пригорнеться. Може, і поплачуть вони разом, пожаліють одна одну.

do chogo snitsya miti posud 993«Дощ», - невдоволено муркала киця, споглядаючи з підвіконня на промоклий світ.

- Нарешті дощ, - мовила чи то сама до себе, чи до киці, Віра.

Відчинила вікно. Потягнуло прохолодою. Киця зістрибнула з підвіконня, глянула на господиню великими очиськами. Знала: вона любить дощ. А пухнаста бешкетниця його терпіти не могла. Віра налила молока киці. Собі приготувала ранкову каву, присмачену іронічно-гіркуватим спогадом вчорашнього дня…

Loading...