м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

kactucАгрипина хотіла стати актрисою. Одне ім’я чого вартувало! І вродою була не обділена. А як хвалила її вчителька музики! Жоден концерт у школі не відбувався без Агрипини. І на міській сцені виступала. Але вивчитися й підкорити професійну сцену Агрипині не судилося. Одразу після закінчення школи закохалася в молодого лейтенанта Ігоря. Вискочила заміж. Надовго залишила своє місто: разом із чоловіком переїжджала з гарнізону в гарнізон. Згодом народила Івася. Агрипина цяцькала сина. І коли чоловік висловлював своє невдоволення, дружина наступала, наче важка артилерія:

життяПодруги заздрили Василині, коли та зізналася, що Остап хоче одружитися з нею. Звісно ж, адже хлопець вродливий, поставний, розумний. Та його матір, вислухавши сина, категорично заявила: спершу він повинен закінчити виш, а вже потім шукати наречену.

Утім, її й шукати не доведеться – по сусідству з ними живе Інна, донька голови колгоспу, вродлива, багата, перспективна. Чим не пара їхньому сину?

відпочинокУ повідомленні зазначається, що компанія «Google Україна» проаналізувала пошукові запити користувачів за ключовими словами «відпочинок у ...» із початку року і з'ясувала, що у категорії закордонного напрямку відпочинку лідирує Туреччина, на другому місці – Єгипет, на третьому – Болгарія.

cveti 02 09Іван не міг забути Софію. Спогад про колишню однокласницю рятував його, коли дивився на нетверезу, розтріпану дружину. Люська була спокутою його гріха, був упевнений чоловік. І якби не діти, подався б у світи. Син із донькою уже виросли. Мають свої сім’ї. Іван розміняв п’ятий десяток. Тепер пізно щось змінювати в житті. І кохання в нього лише одне: синьоока дівчина. Соня. Його загублене Сонечко...

623Марта від злості не знаходила собі місця. На душі їй і так кепсько, а тут ще й сусідка Єва підливає смолу до вогню. Мовляв, нізащо не віддавай доньку за сироту, бо після смерті чоловіка заледве зводиш кінці з кінцями, а тут добавиться ще один рот. А ще – обручки, весільне вбрання, кошти за реєстрацію шлюбу – усе стане її проблемою, адже діти іще власних заощаджень не мають.

хатаБогдана з Остапом готувалися до весілля – віддавали доньку заміж. А майже посеред подвір’я майстри зводили високий дерев’яний паркан. Володька, рідний брат Богдани, відгороджував від сестри свою частину обійстя.

– Не можеш зачекати кілька днів? – запитав Остап, швагро, коли Володька привіз із міста двох чоловіків. – І взагалі, чим ми тобі не вгодили? Матір доглянули. Поховали по-людськи. А ти… Згадав, що був сином, коли вирішив майже половину хати відсудити? Тепер, перед Софійчиним весіллям, ще й подвір’я ділиш. Ти ж їй не тільки рідний дядько, а й хресний.

Володька вдав, що не чув Остапа.

couple cute kid kids love Favim.com 47530 large1– Чули, Ганна Тодоркова професоркою стала, – перемовлялися жінки біля сільської крамниці.

– Чи й далі буде Ярині допомагати? А мо’, загордиться.

– Та наші деякі місцеві вчительки несуть себе так високо, що Ганні й не снилось. Ех, був би живий Степан…

…Ганнина й Степанова родини – сусіди. Через кілька хат живуть. Хлопець був старший за Ганну на три роки. Здавалося, він закохався в дівчину з пелюшок. Тодорко, батько, улітку виносив колиску в садок, коли дорослі працювали на городі, щоб було чути, як донька прокинеться. Степан часто прибігав до сусідів. Спершу з цікавості. Потім несміливо погойдував колиску, коли маленька починала пхинькати. А коли Ганнуся навчилася ходити, водив її за руку на подвір’ї, аби не впала.

Person on Bench AloneДумки рвали його сни на клапті. Він уже забув, коли нормально спав. Не любив ночей. Не любив холодів. Не любив дощів. Чекав ранків і погожих днів. Неквапом пив чай. Слухав новини. Збирався і йшов у скверик, що неподалік. Сідав на лавку. Ніхто не звертав уваги на пенсіонера, який вже довгенько «чергує» тут. Уранці всі кудись поспішають.

Стрілки годинника добігають до дев’ятої. До будинку через дорогу під’їхала срібляста автівка. Із машини вийшов статний чоловік. Розміреною ходою рушив до дверей офісу.

Вхід через соц.мережі

Оголошення