м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

Каміння у чужий двір

тьот красна лука«Оце у нас така обстановка, – починає свою розповідь Наталія Левун, жителька Красної Луки, запрошуючи нас на подвір’я. – Земля моя, приватизована, документи є. Ось їхня межа. Як ставили сусіди сараї, то нікого дозволу не питали, а метра від межі ж немає. Раніше, замість хвіртки, тут стояв лист шиферу, сусідка через наш двір ходила мазала свої сараї. А одного дня дивимось, а до нас у двір сміття вивезли.

Мене це возмутило, я звернулась до сільського голови. Земля то їхня, але ж воно у мене у дворі!»

Поки ми розмовляли із Наталією, з-за паркану було чути голос сусідки. Проблема ось у чому: колись, як альтернативу паркану, сусіди відгородились від Левунів сараєм. Після чого у дворі останніх, лишилось 70 см сусідської землі. Це нікому не заважало, а претензії почались тоді, коли на цих самих 70 см з’явилась купа сміття.  Наталія звернулась до сусідів Бурлаїв із проханням прибрати її, на що, з її слів, отримала відповідь «то наша земля, що хочемо, те й робимо»

Син Наталії Левун Олександр розповідає, що за тією ділянкою слідкував самостійно, адже як не як, а вона знаходиться на їхньому подвір’ї. Але тепер просить сусідів прибрати своє сміття.

Ми звернулись за коментарем до сусідів – подружжя Бурлаїв уже чекало нас перед ворітьми. Кажуть, що обов’язково зроблять справжню, а не імпровізовану межу із сусідами. І обіцяють прибрати хвіртку між ділянками.

«БМ»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Loading...