м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б
Банер 390*90 шапка реклама

HElpi4У четвер до редакції зателефонував житель Веприка:

«Договір оренди із с/г підприємством закінчився, і я законно посіяв на своїй ділянці соняшник. Тепер же представники підприємства пригнали «Джон Діра» і хочуть перекультивувати. Мотивують тим, що договір, який укладали на 5 років, підписували 2.01.2013, а зареєстрували його аж через півтора роки.

листДуже дякую Олександру Гавриленку, за розрішення на індивідуальне опалення, також за зрозуміле роз’яснення законів особо по формі Q макс. = Q теплоенерго бакс – Q зарплата Костенко. Я більше 10 раз прочитав пояснення та так і не зрозумів за що конкретно нараховуються кошти. На горищі ніяких комунікацій теплоенерго немає, в підвалі моєї власності немає, водопостачання теплої води в квартирі вирізане повністю за водопостачання і водовідведення платиться у ЖКГ, при наявності трубопровода гарячої води, у квартирі гарячої води майже не було. Виходить тільки за східці я винен теплоенерго за березень до сплати 253, 11 грн. бо КПТГ не веде окремого обліку за місця загального користування. Поясніть мені чого я повинен оплатити те чого у мене немає. Аналізуємо сам платіж, за місця загального користування, якщо користувач зовсім не користується цими місцями, з пояснень зобов’язаний платить, бо у теплоенерго втрати, хто оплатить мої втрати. Я хочу свої кошти використати на утеплення квартири та де там, мені треба сплатити втрати теплоенерго, яке палець об палець не вдарить, за своє збереження тепла, а при такому розкладі я буду спалювать більше газу і оплачувать чиїсь втрати.

istock 615598000Так подумали книшівчани і... А Володимир Терещенко запропонував у побудованому майже 20 років тому, але так і не відкритому будинку престарілих обладнати і відкрити банкетний зал. Це він піддивився в Європі у родичів на селі. За його словами, це не ресторан, не кафе і не забігайлівка, а зал застільних урочистостей, як приємних та веселих (іменини, хрестини, весілля), так і сумних (поминальні обіди). Раніше в нас такі урочистості відзначали у тісних хатах, потім придумали шалаші, курені. Добре кому повезло, якщо це в теплу пору року, та ще й при добрій погоді,то можна надворі, а якщо ні? А зараз шалашів немає, вдома вже ніхто не хоче такого відбувати. А потреба в подібних заходах завжди була, є і буде, не зважаючи на пору року, погоду, економічний стан в країні чи кожного з нас. Запропонована методика там випробувана давно, дуже проста і зрозуміла. Хто не може замовити ресторан чи кафе, але на видумку багатий (а селяни всі тямущі), готує страви і закуски з кумами, родичами вдома, потім у термосах, каструлях, відрах перевозить сюди. У відведеній кімнаті при потребі підігрівають, розкладають і накривають столи. Відзначають подію, прибирають, і зал чекає наступного разу. Не треба возити столів, лавок, думати про освітлення, тепло. Все обладнано.

fraj mne kazhetca ili 78735360 orig Редактору газети «Базар Медіа» Товстому О.В.

«Чув дзвін, та не знає, де він» – саме так можна сказати про Миколу Грицана, який в своїй статті «Чому люди стають «гадами?», надрукованій в газеті «Базар Медіа» №49 від 7 грудня 2017, до речі, вже вдруге (перший раз про це писалося в цій же газеті в жовтні 2015 року), оприлюднив недостовірну інформацію відносно придбання житла колишньому начальнику Гадяцького райвідділу внутрішніх справ Пархоменку В.Д. нібито за кошти міського бюджету. Тоді, у жовтні 2015 року, я змовчала, просто не хотіла зв’язуватись з цією, якщо можна так сказати, людиною. На цей раз хочу пояснити, як все було насправді, і роблю це не для Грицана і тих, хто повірив його брехні, а для людей, які завжди мені вірили і продовжують вірити.

 local5CD726F04F4EC4CEAE1CB6C0C551A025 9A00D813 57E65Шановна редакціє!

Жителі міста із шпальт газети територіальної громади міста Гадяч за листопад 2017 року ознайомилися із звітом мера міста Нестеренка В.О. і зробили висновок, що це чистої води ПІАР. Тому що все, що зроблено, – це добре, але як все робиться? Дороги ремонтуються якимись шматками, там трішки, ще десь стільки, і  в результаті інфраструктура міста бачимо як виглядає – «потьомкінське село» та й годі. До завершення дороги чи тротуарної доріжки дуже далеко. Ось, наприклад, який вигляд має вул. Степаненка (і не тільки) від пивного бару – по ній ні пройти, ні проїхати. Великі калюжі, що заповнюють ями, обливають школярів, які йдуть на навчання до Гадяцької спеціалізованої школи I-III ст. №3, а з ними разом, думаємо, ходить їхня вчителька Кулик К.П. – депутат міської ради 7 скликання. Або цей шлях її задовольняє, а хоч і не задовольняє, то що вона може зробити!? А може! Буває, що машини, обминаючи ями, заїжджають прямо на пішохідну доріжку і вже вщент її розбили.

автобусикШановний Володимире Олександровичу!

Я, як не байдужий українець, люблю не тільки своє рідне село Максимівку, а й наше місто Гадяч та весь район з усіма його селами і хуторами, бо все це – Україна.

І мені теж боляче, коли дізнаюся про негаразди в нашому славетному місті Гадячі.

Саме тому я і підняв питання про напис «Рідне місто» на міському автобусі, бо якраз саме представники громадськості міста і повідомили мені про свої підозри і нарікання, наявність яких Ви заперечуєте з приводу вказаного напису.

Iz pisem chitatelej 1280x1000Продовження, початок № 40, 41

Із кінця  XIX століття, а то й раніше, у Гадячі поправляли здоров’я від сухот, у 1912 році був заснований туберкульозний санаторій. Так, у свій час у нас поправляли своє здоров’я Леся Українка, Алтер-Ребе (засновник руху Хабад) із своєю донькою, а при рад. владі із усього Союзу лікувалися військові. Миргородський санаторій був заснований у 1917 році, на п’ять років пізніше. А що сьогодні? У Миргороді відпочивають з усього світу, а у нас – обласного значення. Хоча природні умови у нас кращі. Чого вартий реліктовий дубовий гай біля санаторію.

Сторінка 1 із 27

Вхід через соц.мережі

Оголошення