м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б

img416Маленьке село Хитці, де є маленька школа. Але з якою любов'ю та відповідальністю ставляться вчителі до своїх вихованців! Чудово, із піднесенням пройшов тут перший дзвінок для першокласників. Батьки та всі присутні були зворушені чудовим концертом, який підготували учні. А першокласники також показали віршовану літературну композицію для присутніх на цьому святі. Надовго учні запам'ятають його та будуть з натхненням здобувати знання в школі для подальшого самостійного життя. Щасти вам, милі першокласники! Нехай ніщо не засмутить перебування у стінах рідної школи.

DSCN0633Традиційно 15 вересня у закладі відбувся День відкритих дверей під назвою «Вернісаж дитячої творчості»! На святі дітки ознайомилися з напрямками роботи закладу, переглянули виставку робіт вихованців та керівників гуртків, отримали подарунки та грамоти за призові місця у конкурсах різних рівнів, а також взяли участь в ігровій програмі.

originalЩорічно 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року №1020 в Україні відзначається День партизанської слави, як данина всенародної поваги ветеранам антифашистського Опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами у глибокому тилу, не шкодуючи свого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджені орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

Бойові дії партизанських загонів у тилу ворога почалися відразу ж після вступу загарбників на українську територію: злітали в повітря мости, йшли під укіс ешелони – земля горіла під ногами фашистів. Немеркнучою славою оповили себе видатні організатори і керівники підпільно-партизанського руху в Україні: Д.Коротченко, начальник Українського штабу партизанського руху Т.Строкач, легендарні партизанські командири і комісари: С.Ковпак, О.Федоров, О.Сабуров, М.Наумов, М.Попудренко, С.Руднєв, П.Вершигора, І.Бовкун та багато інших.

Перші партизанські загони на Полтавщині почали формуватися ще у серпні 1941 року на базі винищувальних загонів, створених у районних центрах області.

Полтавський історик-краєзнавець В.Я. Ревегук у своїх дослідженнях про Полтавщину в роки Другої світової війни 1939-1945 рр. підкреслює, що центром партизанського руху на Полтавщині мав стати Гадяцький район. Саме його підпільний обком партії на чолі з С.Ф. Кондратенком та Г.Ф. Яценком обрав місцем свого перебування. Тут було створено 7 партизанських загонів загальною чисельністю близько 150 чоловік, але ні військового, ні партійного єдиного керівництва ними не існувало. Деякі із загонів очолювали випадкові люди, тому й доля їх на початку окупації склалася по-різному.

Найбільш вдало розпочав боротьбу з окупантами партизанський загін із села Сари (командир А.В. Граніт). Були заготовлені запаси зброї і продуктів, викопана землянка, підземний бункер з опаленням на 35 чоловік, а також встановили зв'язок з іншими партизанськими загонами, які базувалися в лютенських лісах. Партизани влаштовували засідки, нищили ворожу техніку та живу силу. Партизанський загін у Римарівці очолив начальник Гадяцького районного паспортного столу Коноплянко. Відразу ж по приходу німців його разом із комісаром схопили поліцаї і видали німцям на розправу. По причині неорганізованості розпалися і Великобудищанський (командир С.О. Магда), і Книшівський (командир Ф.К. Ніжинець) партизанські загони. Повністю було знищено Лисівський загін. Рештки Соснівського (командир В.О. Левченко) та Вельбівського (командир Ю.К. Орел) загонів були розгромлені на хуторі Веселому в січні 1942 року. Тут полягли і секретарі Полтавського підпільного обкому партії С.Ф. Кондратенко і Г.Ф. Яценко. Плішивецький загін (командир С.І. Мартиненко) також майже весь загинув у кінці 1941 року. Секретар Гадяцького підпільного райкому партії В.М. Степаненко та інструктор І.Т. Сахно змушені були переховуватися у знайомих. Та 17 грудня 1941 року німці оточили їх. Під час перестрілки В.М. Степаненко був убитий кулею в голову, а пораненого в обидві ноги І.Т.Сахна німці захопили в полон і стратили. Після розгрому партизанського руху на Гадяччині Полтавський підпільний обком КП(б)У перебрався до лютенських лісів, куди зібралися рештки партизанських загонів Полтавщини, щоб продовжити боротьбу з ворогом. Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто, нехтуючи смертю, зупинив фашистську навалу ціною власного життя.

Іван Бережний, голова ради районної організації ветеранів

до Гадяцького договоруВлада сучасної Росії хворобливо реагує на відновлення в Україні історичної пам'яті, особливо зараз. Ніколи не могла зрозуміти, чому коли росіянин бере балалайку і одягає косоворотку, то він вважається патріотом «зємлі русской», а коли українець одягнений у вишиванку, тримає в руках жовто-блакитний прапор та ще й говорить українською мовою –  то він неодмінно удостоюється звання «укро-фашист»…

Патріотизм – це не тільки вишиванки і прапори, пісні і вареники. Це, перш за все, безмежна любов до своєї країни і народу. Зараз як ніколи ми можемо на живих прикладах показувати молодому поколінню, що насправді є патріотизмом у багатьох його проявах.  Один із них – це ставлення до нашої історії, до надбання десятків поколінь патріотів, які жили і свято вірили, що колись Україна стане міцною і незалежною державою, рівною серед рівних…

Сьогоднішній екскурс в історію піде з 16 вересня 1658 року, коли під містом Гадяч з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною укладено договір, що передбачав входження останньої до складу Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» як третього рівноправного члена двосторонньої унії Польщі і Литви.

шахматиУ міському шаховому клубі відбувся турнір присвячений 25-й річниці Незалежності України. Участь у ньому взяли 10 найсильніших шахістів Гаряча та району. Змагання проходили за коловою системою у одне коло з лімітом часу 10 хвилин.

СереднякиУ Середняківській сільській бібліотеці-філіалі відбувся конкурс-змагання ерудитів «Що я знаю про тебе, моя Україно?». Дві команди – «Сині» і «Жовті» – мали довести, що вони справжні патріоти і знають про свою Батьківщину все.

стежкиУ Гадяцькій центральній районній бібліотеці імені Лесі Українки 22 серпня відбулася презентація першої частини фільму «Стежками Лесі Українки». Автор та режисер – Інна Дідик, оператор-постановник – Дмитро Стариков, монтаж – Лариса Шаповалова, Сергій Мохунь, виробництво філії НТКУ Полтавська регіональна дирекція «Лтава»

Вхід через соц.мережі