У потоці інформації про певні проблеми чи негаразди завжди приємно прочитати про щось хороше.

Мова  піде про людину, яка мала особливий стиль роботи, для якої властиві порядність, цілеспрямованість, вимогливість, принциповість, життєва мудрість, а найбільше милосердя, любов до людей – про Софію Григорівну Фесенко. Переконана, що її ім’я добре відоме людям нашого міста і району. Адже через її «фонендоскоп» прослухано та вилікувано нею майже п’ять поколінь людей.

Кулінарія – джерело вічного натхнення. Саме тут можна здійснювати чудеса, проявляти творчість і фантазію, відкрити в собі справжнього майстра у приготуванні різноманітних вишуканих страв. Скільки задоволення приносять ароматні українські, полтавські борщі, галушки, вареники… А як смакують пишні пироги, привабливі тістечка та торти, виготовлені вмілими руками пекарів та кондитерів.

Акценти гендерних питань змістились. Жінки стали незалежними і самодостаатнями. А чоловікам не рідко потрібна допомога.

Вчора в Кременчуці відбулася зустріч з правозахисницею-фахівцем у гендерних петианнях Оленою Сусловою.

Вона приїхала на запрошення громадської організації "Кременчуцький антикорупційний центр".  На зустріч, прийшли переважно жінки : активістки,  депутатки,  волонтерки.  

Сьогодні, 20 лютого, засновнику секції любительського боксу у Гадячі Олександру Ісметову виповнилося б 75 років.

З нагоди відзначення Дня Героїв Небесної Сотні в Краснолуцькій школі було проведено тематичну лінійку «Небесна сотня. На сторожі Гідності». Хвилиною мовчання та словами вдячності згадали подвиг учасників Революції гідності та схилили голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні. 

У мережі дізналися сумну історію життя бабусі, яка вже 10 років приходить в київський супермаркет читати книги.

Про це передають "Вести".

Мешканка Голосіївського району столиці Анастасія Шевченко несподівано стала зіркою соцмереж. Кияни помітили, що бабуся часто стоїть біля книжкових полиць у супермаркетах і читає. Повідомляється, що Анастасія Аристарховна живе буквально біля ТЦ "Магелан", де і проводить весь свій час.

На жаль, безпритульні тварини – це одна із болісних проблем будь-якого міста чи селища. Бідолах можна побачити біля лікарень, у районах зупинок, закладів харчування та м’ясних магазинів. Люди по-різному ставляться до безпритульних тварин. Хтось підгодовує з жалю, хтось намагається знайти доброго господаря, а хтось «пригощає» стусаном або ж навіть отрутою чи кулею.

З боку медицини безпритульні часто несуть загрозу для людей, адже є переносниками сказу та інших хвороб. Агресивні вуличні тварини є загрозою для перехожих, а найгірше – коли від нападів та укусів страждають діти.

(Із архіву тижневика)

Афганістан – давній біль нашого народу. Неможливо без сліз згадувати ті страшні часи: горе матерів, цинкові труни, понівечені долі.

До моїх рук потрапив лист, невідомо коли і ким вирізаний із газети 1985 року, у ньому всього кілька рядків освідчення в коханні медичній сестрі від рядового солдата, афганця. І подумалось, були люди, яким, можливо, ця війна принесла і щось добре.

Виявляється, у нашому місті також жила людина з подібною історією, звали її Віра Іванова - єдина жінка  із Гадяцького району, яка пройшла горнило афганської війни.