м. Гадяч, вул. Гетьманська, 62-б
Банер 360x90 1-1-1 (шапка) Майно
Банер 360x90 1-1 (шапка) Друкарня 3
Банер 390*90 шапка реклама

Як наша «пацанка» у Школі леді навчалась

панянка БибкаУсі ми хоча б інколи дивимось популярні телешоу. От і мені одна припала до душі – кілька років поспіль дивлюсь «Від пацанки до панянки». Це реаліті, адаптоване  британському «Приборкання норовливих», яке вийшло в ефір ще у 2005. В Україні ж цей проект вперше зняли у 2016-му. Нині транслюють третій сезон. Героїні проекту - молоді дівчата, «пацанки» і зірвиголови, деякі із них позбавлені батьківської любові, розуміння оточуючих, заручниці неблагополучного оточення і способу життя. Але кожна дуже хоче змінитися. День за днем професійні педагоги і психологи ставлять перед ними нові завдання. Дівчата заново пізнають себе, вчаться прощати, не боятися довіритися, відкритися світові, полюбити його і себе.

Тож коли тиждень тому розпочався третій сезон, я не змогла відмовитись від перегляду. На моє здивування одна із учасниць здалася мені знайомою. Дуже довго я міркувала звідки я можу її знати, а згодом згадала. Кілька років тому, я зустрічала її на спортивних змаганнях у Гадячі. Завжди серйозна, трошки хлопчакувата із короткою стрижкою і «чортиком» в очах. А ще вона запам’яталась мені яскравою червоною сукнею, у якій була одягнена на шкільному випускному вечорі.

Це була Марина Бибка – родом із Черкас, але її сміливо можна вважати гадячанкою, бо вона вихованка Гадяцького дитячого будинку і випускниця міської школи №3. На офіційному сайті каналу ця інформація підтвердилась – 19-річна Марина дійсно виросла у Гадяцькому дитячому будинку, має прізвисько «Адвокат». Через її манеру одягатися та поведінку дівчину часто сприймали за хлопця. До того ж вона любить займатися футболом, баскетболом та волейболом. На проект прийшла, щоб стати жіночною.

Ми зв’язались по телефону із Мариною і вона погодилась поділитись із нашими читачами секретами зйомок: 

«Прийняти участь у шоу мені запропонувала знайома із Черкас. Я пройшла кастинг у Києві, а через місяць мені зателефонували і сказали, що мене взяли.

Чесно кажучи було дуже важко. Зйомки відбувались у різний час – вдень, а інколи із 3-ї ночі  і до ранку. Але по телевізору показують лише найцікавіше, тобто не все. Перші два-три тижні мені було дуже важко звикнути до камери, яка завжди перед носом:  і спиш під камерою, і переодягаєшся. Та згодом я до цього звикла.

Дівчата різні за віком, ровесниця була лише одна - «Розова» (так називають  одну із учасниць за характерний колір волосся). Тому я взагалі не знала як себе поводити, але у бійки не влазила і вела себе більш-менш чемно. Але все одно було страшно, бо більшість навіть на проекті продовжували пити і курити.

Пані Оля Фреймут, директор школи панянок, виявилась дуже класною жіночкою, справедливою. Я не очікувала її побачити, думала, що буде попередній склад керівників школи.

Найбільшим сюрпризом для мене виявилось те, що насправді, кого виганяти із школи вирішують не директори, а редактори. Вони  постійно із нами, тому краще знають кожну із нас. А ще слідкують за рейтингами – якщо хтось уже перестає бути цікавим для глядачів, то значить пора...

До фіналу дійшли лише найсильніші і найцікавіші. Наприклад, була дівчина якій абсолютно все вибачали – могла набити око редактору, постійно скаржилась, що сукня не подобається, чи не хоче їсти кашу, матюкалась. І вона увійшла до трійки.  До речі, пані Оля мені особисто говорила «Марино, Ви повинні були перемогти.». Але так як я перестала чудить і матюкатись, мене вигнали.»

Зйомки проекту закінчились 15 листопада минулого року.  Марина «навчалась» у школі леді три місяці і покинула її із досить гарними результатами – увійшла у четвірку фіналістів. Зараз повернулась до звичного життя, закінчила завчання, працює продавцем. Каже, що проект дав їй багато корисних знань і навичок, які вона намагатиметься використовувати у майбутньому. І хоч уже має «освіту» леді, у розмові часто проскакувало звичне «блін» і «короче»…   

Оксана Кириченко

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід через соц.мережі